Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності."
І сказав їм Ісус: «Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже в усієї силі».
Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними:
Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. І там Він преобразився в них на очах,
одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би.
а вбрання Його стало сліпучо білим — ніяка праля не могла б його так відбілити.
Й Ілля з'явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.
Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.
Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: "Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один."
І, звернувшись до Ісуса, Петро сказав: «Учителю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети [24]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі».
Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх.
Петро не знав, що сказати, бо вони були налякані.
І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: "Це Син мій возлюблений, слухайтесь його!"
Тоді з неба спустилася хмара й огорнула їх тінню. І голос долинув із хмари: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!»
Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.
Та підвівши очі, учні побачили, що більше з ними нікого немає, крім Самого Ісуса.
А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.
Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих».
І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає "воскреснути з мертвих."
Учні добре те затямили, тільки міркували між собою, що то означає «воскреснути з мертвих».
І запитали його, промовивши: "А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?"
Вони запитали Ісуса: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля [25]?»
Він же відрік їм: "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, — та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений?
На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. Але чи не написано про Сина Людського у Святому Писанні, що Він прийме багато мук і буде зневажений?
Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього."
Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди вчинили з ним усе те погане, що хотіли, як і було написано про нього у Святому Писанні».
Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними.
Коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися до інших учнів, то побачили, що великий натовп зібрався навколо них, і книжники сперечаються з ними.
Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати.
Побачивши Ісуса, всі були здивовані й побігли назустріч, щоб привітати Його.
І відказав йому один з народу: "Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,
І один з-поміж натовпу відповів: «Я привів до Тебе свого сина. Він одержимий нечистим духом, і цей дух не дає йому розмовляти.
і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли."
Як ухопить його, то кидає об землю. На устах піна виступає, він скрегоче зубами, дерев’яніє. Я просив учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».
Він же у відповідь каже їм: "О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене."
І мовив Ісус у відповідь: «О роде невірний! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки ж Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»
І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.
Тільки-но побачивши Його, нечистий так затряс хлопця, що той упав додолу, і почав качатися по землі, й піна виступила на устах його.
Спитав же його батька: "Скільки часу, як це йому сталося?" — "З дитинства", — відповів той.
Ісус запитав його батька: «Як давно з ним таке?» Батько відповів: «З дитинства.
"І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним."
Багато разів він кидав мого сина в огонь або воду, щоб убити його. Якщо Ти можеш щось зробити, змилуйся, допоможи нам».
Ісус же каже йому: "Щодо того — якщо можеш — то все можливо тому, хто вірує."
Ісус промовив: «Чому ти сказав: „Якщо можеш?” — Бо немає нічого неможливого для того, хто вірує».
І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: "Вірю, поможи моєму невірству!"
Тієї ж миті батько вигукнув: «Але ж я вірую! Укріпи віру мою!»
Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: "Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього."
Побачивши, що натовп оточує їх, Ісус заговорив суворо до нечистого духа: «Ти, дух глухий і німий, наказую тобі вийти з цього хлопця й ніколи більше не входити в нього!»
І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: "Вмер він."
Нечистий дух заверещав, затрусив хлопця в жахливих конвульсіях і вийшов з нього. Було схоже на те, що хлопець помер, отож багато хто з людей казали, що він мертвий.
Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.
Але ж Ісус узяв хлопця за руку, підняв його й поставив на ноги.
Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: "Чому ми не могли його вигнати?"
Коли Ісус повернувся до помешкання, учні запитали Його на самоті: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?»
Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом."
Та Він відповів їм, мовивши: «Цей рід можна вигнати лише молитвою і постом». [26]
Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.
Ісус та Його учні пішли звідти подорожувати Ґалилеєю. Він не бажав, щоби про те хтось знав, бо Він хотів навчати послідовників Своїх. Ісус казав їм: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але через три дні після смерті Він воскресне».
Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне."
Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати.
Однак учні Його не розуміли цих слів, а перепитати Ісуса боялися.
І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: "Про що ви сперечалися дорогою?"
В Капернаумі, зайшовши до однієї з хатин, Ісус запитав Своїх учнів: «Про що ви сперечалися дорогою?»
Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.
На те вони змовчали, бо по дорозі сперечалися, хто з них є найвеличнішим.
Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."
Тоді Ісус сів і гукнув усіх дванадцятьох і мовив до них: «Хто хоче бути першим, хай буде останнім, хай буде слугою всім».
Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:
Він узяв дитину, поставив її перед ними і, обійнявши, сказав Своїм учням:
"Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, — мене приймає; а хто мене приймає, — не мене приймає, а того, хто послав мене."
«Хто приймає одного з тих малих дітей в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене».
Йоан же сказав до нього: "Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, — не ходить бо з нами."
Іоан сказав Ісусу: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас».
Ісус же мовив: "Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би незабаром мене лихословити.
Та Ісус промовив: «Не зупиняйте його, бо той, хто творить диво в ім’я Моє, невдовзі вже не зможе лихословити Мене.
Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, — істинно кажу вам, — той не втратить своєї нагороди.
Кожний, хто допоможе вам чим-небудь, хоч би напоївши вас водою через те, що ви належите до Христа, то істинно кажу вам — той напевне одержить винагороду свою».
Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, — краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море.
«Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі.
І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний,
Якщо рука твоя примушує тебе на гріх, відітни її. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки, та потрапити у пекло незгасне,
де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.
[де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний.] [27]
І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло,
Якщо нога твоя примушує тебе грішити, відітни її. Краще увійти у вічне життя кульгавим, ніж із двома ногами бути кинутим до пекла.
де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.
[де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний.] [28]
І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло,
Якщо око твоє примушує тебе на гріх, виколи його. Краще однооким увійти у Царство Боже, аніж з обома очима бути ввергнутим у пекло, де
Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна — сіллю посолиться.
Бо кожен буде просолений та кожна пожертва буде просолена вогнем.[29]