Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності."
Ісус промовив до них: Запевняю вас: деякі з тих, які стоять отут, не зазнають смерті, доки не побачать Боже Царство, що прийшло в могутності.
Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними:
А через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана і виводить тільки їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними.
одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би.
Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити.
Й Ілля з'явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.
І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.
Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: "Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один."
І озвався Петро, і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі!
Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх.
Однак він не знав, що говорив, — так вони були налякані.
І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: "Це Син мій возлюблений, слухайтесь його!"
І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайте!
Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.
І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса.
А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.
А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає "воскреснути з мертвих."
І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: Що то значить — з мертвих воскреснути?
І запитали його, промовивши: "А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?"
І запитували Його, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спершу потрібно прийти Іллі?
Він же відрік їм: "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, — та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений?
Він же пояснив їм: Ілля прийде раніше і приготує все. Тож написано про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим.
Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього."
Та кажу вам, що Ілля прийшов, але зробили з ним те, що хотіли, як написано про нього.
Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними.
Повернувшись до учнів, вони побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.
Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати.
Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його.
А він спитав їх: "Про що сперечаєтеся з ними?"
А Він запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?
І відказав йому один з народу: "Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,
І відповів Йому один із натовпу: Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа.
і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли."
Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами, ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!
Він же у відповідь каже їм: "О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене."
А Він у відповідь каже їм: О роде невірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!
І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.
І його привели до Нього. Дух, побачивши Його, відразу затряс хлопцем. Упавши на землю, той качався, пускаючи піну.
Спитав же його батька: "Скільки часу, як це йому сталося?" — "З дитинства", — відповів той.
Ісус запитав його батька: Скільки часу, як це сталося з ним? Той відповів: З дитинства.
"І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним."
Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!
Ісус же каже йому: "Щодо того — якщо можеш — то все можливо тому, хто вірує."
А Ісус сказав йому: Щодо «якщо можеш», то все можливе віруючому!
І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: "Вірю, поможи моєму невірству!"
Тут батько дитини, скрикнувши, [зі сльозами] вигукнув: Вірю! Допоможи моєму невірству!
Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: "Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього."
Зауваживши, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи йому: Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!
І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: "Вмер він."
Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець став як мертвий, так що деякі говорили, що він помер.
Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.
А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той устав.
Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: "Чому ми не могли його вигнати?"
Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: Чому ми не змогли його вигнати?
Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом."
А Він сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою [і постом].
Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.
Вийшовши звідти, вони пішли через Галилею. Та Ісус не бажав, щоби хтось довідався.
Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне."
Він навчав Своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне.
Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати.
Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати.
І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: "Про що ви сперечалися дорогою?"
Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: Що це дорогою ви обговорювали?
Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.
Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший.
Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."
Сівши, Він покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма найменший і всім слугою.
Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:
І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм:
"Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, — мене приймає; а хто мене приймає, — не мене приймає, а того, хто послав мене."
Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, Хто Мене послав.
Йоан же сказав до нього: "Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, — не ходить бо з нами."
Іван Йому відповів: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами], котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами.
Ісус же мовив: "Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би незабаром мене лихословити.
А Ісус сказав: Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити;
Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, — істинно кажу вам, — той не втратить своєї нагороди.
І коли хто напоїть вас чашкою води в [Моє] Ім’я, — адже ви Христові, — то правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.
Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, — краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море.
А коли хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, то краще йому було би прив’язати жорновий камінь на свою шию і кинутися в море.
І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний,
І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою ввійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни [1] , у невгасимий вогонь,
І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло,
І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кульгавим, аніж з обома ногами бути вкиненим до геєни,
де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.
[у вогонь невгасимий, де черв’як не гине, і вогонь не гасне].
І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло,
І якщо твоє око спокушає тебе, вибери його; краще тобі з одним оком увійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,
Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна — сіллю посолиться.
Бо кожний вогнем буде посолений, [і всяка жертва посолиться сіллю].