Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.