Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.
А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.
Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“
Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.
А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,
що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“