Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле,[1] аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе, — то є істинна правда.
як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.
Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія.[2] Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових.
Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов.
Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.
І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до Храму Господнього й покадити там.
згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
Дуже багато людей зібралося біля стін Храму молитися, коли Захарія почав кадити.
Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній.
Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.
Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном.
І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження.
бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим.
і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього.
І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».
Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».
Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».
Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
Люди біля Храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить.
Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в Храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим.
А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.
Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців.
“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,
Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.
Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”
Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою».
Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.
Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати.
Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.
І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу.
Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.
Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом.
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,
Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида.
і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”
Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”
Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»
Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.
Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим.
Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;
І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна!
Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.
Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського.
Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.
Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом
І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа.
і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.
Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш.
І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?
Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене?
Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.
Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.
Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”
Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».
і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,
«Душа моя Господа звеличує, і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.
бо зглянувся Він на смиренну свою рабу, і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.
бо Всесильний зробив для мене велике. Ім’я Його — святе.
Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.
Із роду в рід дарує Він милість тим, хто шанує Його.
Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.
Він явив могутність руки Своєї, усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;
Правителів могутніх Він скинув з їх престолів, й людей смиренних натомість Він возніс.
наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.
Людей голодних Він обдарував добром, і геть прогнав ні з чим людей багатих.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,
Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму, згадавши Свою милість,
як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”
як обіцяв Він нашим предкам: Авраамові й його нащадкам назавжди».
Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.
Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.
Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина.
Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею.
Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;
І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька.
його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном».
Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали».
І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові.
І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.
Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.
Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога.
І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи.
Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:
“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
«Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він, щоб допомогти народові Своєму і дати йому волю.
і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;
І Він прислав нам могутнього Спасителя з дому слуги Свого Давида,
як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,
як і обіцяв устами святих пророків, які жили в давнину.
що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,
Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших і від влади всіх, хто нас ненавидить,
що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;
аби виявити милість нашим предкам і пам’ять про Свій святий Заповіт, [3]
клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,
про клятву, яку Він приніс нашому предкові Аврааму:
що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно
визволити нас з-під влади ворогів наших і дозволити нам служити Йому без страху,
у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.
а лише зі святістю й праведністю перед Ним у всі дні життя нашого.
А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”, оскільки прийдеш перед Господом, аби приготувати шлях Йому
дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,
і сказати людям Його, що вони будуть спасенні через відпущення гріхів їхніх.
завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,
Через велике милосердя нашого Бога новий день [4] засяє на нас з висоти,
щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”
щоб освітити тих, хто живе під чорною тінню смерті, і щоб направити стопи наші на шлях миру».