Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 10) | (Луки 12) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів: “Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.”
  • І сталось, як Він молив ся на одному місцї, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
  • А він до них промовив: “Коли ви молитесь, кажіть: Отче, нехай святиться твоє ім'я, нехай прийде твоє Царство.
  • Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
  • Дай нам кожного дня наш хліб щоденний.
  • Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
  • І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.”
  • І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
  • Далі до них промовив: “Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби,
  • І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хлїби,
  • бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати,
  • бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
  • а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, —
  • а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і дїти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
  • кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує.
  • глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
  • Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять.
  • І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
  • Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.
  • Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
  • Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку?
  • У которого ж з вас, батьків, просити ме син хлїба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
  • Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона?
  • Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
  • Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!”
  • Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
  • Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди.
  • І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
  • Та деякі з них говорили: “Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.”
  • Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.
  • Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба.
  • Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
  • А він, знаючи думки їх, сказав їм: “Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде.
  • Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа — проти господи, падає.
  • Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, — як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів.
  • Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.
  • Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями.
  • Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
  • Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство.
  • Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
  • Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці.
  • Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
  • Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.
  • Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.
  • Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.
  • Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
  • Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов.
  • Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
  • І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним.
  • І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
  • І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.”
  • Тодї йде та бере сїм инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
  • Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.”
  • Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
  • А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
  • Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
  • Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: “Рід цей — рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони,
  • Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
  • бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду.
  • Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
  • Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона!
  • Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землї послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут.
  • Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони.
  • Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповідї Йониній; а ось більший Йони тут.
  • Ніхто не світить світла й не кладе його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, що входять, бачили ясність.
  • Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
  • Світло твого тіла — твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне.
  • Сьвітло тїлу око; коли ж оце око твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
  • Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява.
  • Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
  • Коли, отже, все тіло твоє — світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.”
  • Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи нїякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
  • Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом.
  • Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.
  • Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом.
  • Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
  • Господь сказав до нього: “От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства.
  • Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
  • Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини?
  • Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
  • Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.
  • Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
  • Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м'яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати.
  • Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.
  • Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах.
  • Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
  • Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.”
  • Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
  • Озвавсь тоді один із учителів закону: “Учителю! — кажучи це, ти й нас ображаєш.”
  • Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.
  • Він же відповів: “Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.
  • Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
  • Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили!
  • Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
  • Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби!
  • Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
  • Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб'ють, а деяких будуть гонити,
  • Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
  • щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,
  • щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,
  • від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу!
  • від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.
  • Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.”
  • Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
  • І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання,
  • Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
  • чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його.
  • чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.

  • ← (Луки 10) | (Луки 12) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025