Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 11) | (Луки 13) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • Тим часом, як зібралася тьма народу, так що одне одного топтало, він почав говорити перш до своїх учнів: “Остерігайтесь фарисейської закваски, тобто лицемірства.
  • Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
  • Нічого бо нема захованого, що б не відкрилося, і скритого, що б не виявилось.
  • Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
  • Ось чому те, що ви потемки сказали, почується при світлі; і те, що на вухо ви говорили десь по сховках, оголоситься на крівлях.
  • Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
  • Кажу вам, моїм друзям: Не бійтесь тих, що убивають тіло, а потім більш нічого заподіяти не можуть.
  • Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
  • Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того, що, вбивши, має владу вкинути в пекло. Так, кажу вам: Того бійтесь.
  • Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!
  • Хіба п'ять горобців не продаються за два шаги? А ні один з них не забутий у Бога.
  • Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
  • Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартісніші за багатьох горобців!
  • Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
  • Кажу вам: Кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими.
  • Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
  • Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.
  • Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.
  • І всякому, хто скаже слово проти Сина Чоловічого, воно проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.
  • І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
  • Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати,
  • А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
  • бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.”
  • Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
  • Відізвався до нього хтось із народу: “Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.”
  • І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
  • Ісус промовив до нього: “Чоловіче, хто настановив мене суддею або подільником над вами?”
  • А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
  • Далі промовив до них: “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.”
  • І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
  • І він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно.
  • I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
  • І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій!
  • І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
  • І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток
  • І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
  • та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!
  • І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
  • А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?
  • Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
  • Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.”
  • Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
  • Далі сказав до своїх учнів: “Тому кажу вам: Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся;
  • І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
  • бо життя більше від їжі й тіло від одежі.
  • Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
  • Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів!
  • Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
  • Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть?
  • Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
  • коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?
  • Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
  • Погляньте на лілеї як ростуть: не працюють і не прядуть, а, кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них.
  • Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
  • Коли, отже, траву на полі, що сьогодні стоїть, а завтра буде кинута до печі, Бог отак одягає, то скільки більше вас, маловіри!
  • І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
  • І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться!
  • І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
  • Бо того всього шукають народи цього світу; Отець же ваш знає, що вам воно потрібне.
  • Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
  • Отож, шукайте його Царства, а це вам додасться.
  • Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
  • Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство.
  • Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
  • Продайте ваше майно й дайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіються; невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить.
  • Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
  • Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.
  • Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
  • Нехай ваш стан буде підперезаний, і світла засвічені.
  • Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
  • Будьте подібні до людей, що чекають на пана свого, коли він повернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає.
  • І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
  • Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам: Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити.
  • Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
  • І як прийде о другій чи о третій сторожі й так усе знайде, щасливі вони.
  • І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
  • Збагніть це добре: коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі.
  • Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
  • І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині Син Чоловічий прийде.”
  • Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
  • Тут Петро озвався: “Господи, чи ти до нас кажеш цю притчу, чи й до всіх?”
  • Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
  • А Господь відповів: “Хто ж це той вірний і кмітливий управитель, якого пан настановить над челяддю своєю, щоб дати їй у визначену пору мірку пшениці?
  • А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
  • Щасливий той слуга, пан якого, прийшовши, знайде, що він так робить.
  • Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
  • Істинно кажу вам, що він його поставить над своїм маєтком.
  • Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
  • Коли ж слуга той скаже в своїм серці: Бариться мій пан, не приходить, — і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та й упиватись,
  • А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
  • то пан того слуги прийде дня, якого він не сподіється, й години, якої він не знає, і відлучить його та й між невірними призначить йому долю.
  • то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
  • Той, що, знавши волю свого пана, не приготував, ані не зробив по його волі, буде тяжко битий.
  • А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
  • А той, що її не знав і зробив каригідне, буде мало битий. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають.
  • Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
  • Вогонь прийшов я кинути на землю — і як я прагну, щоб він вже розгорівся!
  • Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
  • Хрищення маю я прийняти й як мені важко, докіль воно не здійсниться.
  • Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
  • Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, — але розділ.
  • Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
  • Віднині бо в одній хаті, де п'ятеро, і ті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох.
  • Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
  • Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.”
  • Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
  • А промовив він ще до народу: “Коли ви бачите хмару, що виступає на заході, ви зараз кажете: Дощ буде, — і так воно буває.
  • Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
  • І коли дме південний вітер, ви кажете: Спека буде, — і так буває.
  • А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
  • Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати; як же воно, що не розпізнаєте часу цього?
  • Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
  • Чому самі з себе ви не судите, що справедливе?
  • Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
  • Бо коли, отже, йдеш з противником своїм до уряду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, а возний щоб не кинув тебе до в'язниці.
  • Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
  • Кажу тобі: Не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.”
  • Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

  • ← (Луки 11) | (Луки 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025