Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали.
Якось у суботу Ісус прийшов до оселі одного з головних фарисеїв на обід. Присутні на обіді пильно стежили за кожним Його словом.
Аж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку.
Навпроти Ісуса сидів чоловік, хворий на водянку.
Звертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав: “Чи вільно зціляти в суботу, чи ні?”
Ісус запитав законників і фарисеїв: «Чи дозволено Законом зцілити хворого в суботу, чи ні?»
Вони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив.
Та вони мовчали. Тоді Ісус узяв хворого чоловіка та й зцілив його і відпустив.
До них же промовив: “Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній?”
А по тому Він сказав законникам та фарисеям: «Якщо син ваш або віл упаде в криницю, невже ви не витягнете нещасного негайно, навіть коли це буде в суботу?»
Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу:
Тоді Ісус розповів гостям притчу, бо помітив, як усі вони намагалися вибрати собі найпочесніше місце за столом. Він мовив:
“Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе,
«Коли вас запрошують на весілля, не сідайте на місця для почесних гостей, бо серед запрошених може виявитися хтось важливіший за вас.
і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе: Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце.
І якщо так станеться, тоді хазяїн, який запросив вас обох, муситиме підійти до вас і сказати: „Поступіться своїм місцем цьому чоловікові”. І посоромленому, вам доведеться пересідати на менш почесне місце.
А навпаки: коли тебе запросять, іди й займи останнє місце, щоб, коли прийде той, що тебе покликав, сказав до тебе: Друже, сідай вище! Тоді буде тобі честь перед усіма, що сидітимуть з тобою.
Тож якщо вас запросили на весілля, прийдіть і сядьте на найскромнішому місці. Тоді господар підійде до вас і скаже: „Друже, пересядь на почесніше місце”. Тоді буде честь вам перед всіма іншими гістьми.
Бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений.”
Адже кожен, хто підноситься, буде принижений, а хто принизиться, буде піднесений».
Він сказав також тому, що його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати;
І звернувся Ісус до хазяїна, який запросив Його: «Коли ви влаштовуєте обід або вечерю, не запрошуйте тільки своїх друзів або братів, або родичів, або багатих сусідів через те, що вони, мовляв, запрошуватимуть вас у відповідь, і ви отак повернете витрачене.
але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих.
Ні, коли ви приймаєте гостей, запросіть бідних, калік, кривих і сліпих.
І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.”
І в тому, що вони не мають чим віддати вам, але Бог відплатить вам у День воскресіння праведних».
Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього: “Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.”
І почувши ці слова, один із тих, хто сиділи разом з Ісусом за столом, вигукнув: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Царстві Божім!»
А Ісус озвавсь до нього: “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох.
То Ісус промовив до нього: «Один чоловік приготував великий бенкет й запросив на нього багатьох людей.
Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове.
І в призначений час він послав свого слугу до всіх запрошених зі словами: „Приходьте, вже все готове!”
Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе.
Але всі вони почали вибачатися. Перший сказав: „Я придбав землю і саме зараз мушу їхати подивитися її, вибач, будь ласка”.
Другий сказав: П'ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.
Інший промовив: „Я придбав п’ять пар волів і оце виряджаюся випробовувати їх. Вибач, будь ласка”.
А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти.
А ще інший відповів: „Я щойно одружився і з цієї причини не можу прийти”.
Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.
Отож слуга повернувся і все це переказав господареві. Той страшенно розгнівався і сказав слузі: „Вийди мерщій на вулиці й майдани міста і приведи сюди бідних, калік, сліпих і кривих!”
Пане, — озвавсь слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще.
Пізніше слуга доповів: „Господарю, те, що ти наказав, виконано, але місця за столом іще багато”.
Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.
Тоді хазяїн наказав слузі: „Йди на дороги й на загороди й приведи тих, кого знайдеш там, щоб дім мій був повен.
Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.”
Бо кажу тобі, що ніхто з тих, хто був запрошений, але не прийшов, не покуштує моїх страв!”»
Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив:
Сила-силенна людей ішла разом з Ісусом. Тож Він сказав їм:
“Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем.
«Якщо хтось приходить до Мене, але не любить Мене дужче, ніж своїх батька й матір, дружину й дітей, братів і сестер, і навіть дужче, ніж своє життя, той не може бути учнем Моїм.
Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем.
Той, хто не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не може бути учнем Моїм.
Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити,
Якщо хтось із вас надумає звести башту, то чи не візьметься він спершу підрахувати, у що це йому стане, — чи має він достатньо грошей, аби довести справу до кінця?
щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього,
Бо інакше може статися, що він закладе фундамент, але неспроможний буде закінчити. То люди сміятимуться з нього й казатимуть: „Це той, хто почав будувати, але не зміг добудувати!”
мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити!
Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього?
Або коли цар вирушає на війну проти іншого царя, чи не сяде він спершу й не поміркує, а чи зможе він зі своїми десятьма тисячами воїнів протистояти ворогові, який має двадцять тисяч бійців?
Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру.
І якщо він не може протистояти йому, то поки ворог ще далеко, чи не вишле він до нього посла з проханням про перемир’я?
Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.
Так само й кожен із вас: якщо не може кинути все своє майно, то не зможе бути Моїм учнем».
Сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити?
«Сіль — добра річ. Але коли вона стає прісною і втрачає свій смак, як її знову солоною зробити?