Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.
Наближа́лись до Нього всі ми́тники й грі́шники, щоб послу́хати Його.
А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”
Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: „Приймає Він грішників та з ними їсть“.
“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?
„Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти́ й дев'яти́, та й не пі́де шукати загинулої, аж поки не зна́йде її?
й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.
І, прийшовши додому, скликає він дру́зів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загу́блену“.
Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.
Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одно́го грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х праведників, що не потребу́ють покая́ння!...
Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?
Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не зна́йде?
А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.
А знайшовши, кличе при́ятельок та сусідок та каже: „Радійте зо мною, бо знайшла я загу́блену дра́хму!“
Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”
Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголі́в за одного грішника, який кається“.
Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини.
І Він оповів: „У чоловіка одно́го було́ два сини.
Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.
І молодший із них сказав ба́тькові: „Дай мені, батьку, належну частину маєтку!“ І той поділив поміж ними маєток.
Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.
А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого кра́ю, і розтратив маєток свій там, живучи́ марнотра́тно.
І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
А як він усе прожив, настав голод великий у тім кра́ї, — і він став бідува́ти.
Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.
І пішов він тоді і пристав до одно́го з мешка́нців тієї землі, а той вислав його на поля́ свої па́сти свине́й.
І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.
I бажав він напо́внити шлунка свого хоч стручка́ми, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому́.
Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.
Тоді він спам'ята́вся й сказав: „Скільки в батька мого наймиті́в мають хліба аж на́дмір, а я отут з голоду гину!
Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!
Устану, і піду́ я до батька свого, та й скажу йому: „Прогрішився я, отче, против неба та су́проти тебе.
Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.
Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одно́го з своїх наймитів“.
І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.
І, вставши, пішов він до ба́тька свого́. А коли він далеко ще був, його ба́тько вгледів його, — і перепо́внився жа́лем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.
І озвався до нього той син: „Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм“.
А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.
А батько рабам своїм каже: „Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягні́ть, і персня подайте на руку йому, а санда́лі на но́ги.
Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,
Приведіть теля відгодо́ване та заколіть, — будемо їсти й радіти,
бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.
бо цей син мій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“ І почали веселитись вони.
А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.
А син ста́рший його був на полі. І коли він ішов й наближа́вся до дому, почув музи́ки та танці.
Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.
І покли́кав одно́го зо слуг, та й спитав: „Що це таке?“
Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.
А той каже йому: „То вернувся твій брат, і твій ба́тько звелів заколоти теля відгодо́ване, — бож здоровим його він прийняв“.
Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.
І розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.
А той відповів і до батька сказав: „Ото, стільки ро́ків служу́ я тобі, і ніко́ли нака́зу твого не пору́шив, — ти ж ніко́ли мені й козеняти не дав, щоб із при́ятелями своїми поті́шився я.
Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.
Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудни́цями, — ти для нього звелів заколоти теля відгодо́ване“.
Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.
І сказав він йому: „Ти за́вжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!