Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.
Ісус сказав Своїм учням: «В одного багатія був управитель, якого звинувачували в тому, що він краде гроші свого господаря.
Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.
Хазяїн покликав свого управителя й запитав: „Що означають ці чутки про тебе? Дай мені докладний звіт про те, як ти розпоряджався моїми грішми, оскільки надалі ти не можеш виконувати ці обов’язки”.
І почав управитель міркувати: Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся.
Тоді управитель сказав собі: „Як же мені бути? Хазяїн вигнав мене з роботи. Я не такий дужий, щоб землю копати, а жебракувати соромно.
Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.
Я знаю, що зробити, щоб, коли мене з управління скинуть, люди прийняли мене в своїх оселях”.
Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму?
Він покликав кожного з господаревих боржників. Першого з них запитав: „Скільки ти винен господареві?”
Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят.
Той відповідає: „Сто мір [53] оливи”. Управитель каже: ”Візьми свою розписку, сідай і перепиши швидко — хай буде п’ятдесят”.
Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.
Іншого боржника він запитав: „А ти скільки винен?” Той каже: „Сто мірок [54] пшениці». Управитель тоді йому: „Візьми розписку й перепиши, зроби вісімдесят мірок”.
І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
І господар похвалив свого безчесного управителя за те, що той діяв так винахідливо. Мирський люди більш винахідливі у повсякденних справах одне з одним, ніж духовні.
І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.
Тож кажу вам: „Витрачайте блага земні, щоб завести собі друзів. Потім, коли ці блага минуться, вас привітають у вічних оселях”.
Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.
Чоловікові, якому вірять у малому, повірять і у великому, а той, хто безчесний в малому, і у великому чесний не буде.
Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве?
І якщо ви не гідні довіри в багатствах земних, то хто довірить вам справжнє багатство?
І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?
І якщо ви не гідні довіри в поводженні з тим, що належить іншим, хто дасть вам те, що належить вам?»
Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.”
«Не може слуга служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам[55]».
Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.
Все те чули фарисеї, та вони насміхалися з Ісуса, бо були ласі до грошей.
А він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.
А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності, але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзотне.
Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.
Закон Мойсеїв і пророки існували до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього.
Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.
Швидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу жодна рисочка хоч однієї з літер Закону Мойсеєвого».
Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.
«Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружується з розведеною жінкою, також чинить перелюб».
Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.
Далі Ісус розповів таку притчу: «Був собі багатий чоловік, який жив у розкоші, та завжди одягався у найвишуканіши шати.
Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;
А біля його воріт лежав бідний чоловік на ймення Лазар. На тілі його були виразки.
він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.
Він мріяв наїстися тими залишками, що перепадуть із багатієвого столу. Тільки собаки підходили й зализували його рани.
Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.
А згодом бідняк помер, і Ангели забрали його й віднесли до Авраама. Помер також і багач, і був похований.
В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
І в країні мертвих,[56] страждаючи від мук, багатій поглянув угору й побачив удалині Авраама, а поруч із ним Лазаря.
і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім.
І вигукнув багач: „Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й охолодив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!”
Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.
Та Авраам відповів йому: „Сину мій, пригадай: протягом усього свого життя на землі ти мав усі блага, в той час, як Лазареві на долю випали всі страждання. Та тепер він утішений, а ти терпиш муки.
А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.
Але опріч усе це, глибока прірва пролягла між нами і вами. Хоч як би хто прагнув перейти звідси до вас, — не зміг би, так само й з вашого боку ніхто не в змозі цю прірву здолати”.
Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;
Той каже: „Тоді я прошу тебе, отче, пошли Лазаря до дому мого батька, бо там у мене п’ятеро братів. Хай він застереже їх, щоб і вони були не потрапили до цього місця страждань”.
я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.
Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.
Та Авраам відповів: „У них є Мойсей та пророки. Хай твої брати їх слухають”.
Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.
Багатій заперечив: „Ні, отче, це якби до них прийшов хтось із померлих, тоді б вони покаялися”.