Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом.
Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не втрачати надії.
І казав: “В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився.
Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав.
Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) приходила до нього й говорила: Оборони мене від мого супротивника!
У той час була там собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!”
І довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: Хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся,
І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».
але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.”
Тут Господь додав: “Слухайте, що суддя несправедливий каже!
І запитав тоді Господь: «Чули, що сказав той неправедний суддя?
А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?
То чи ж не візьме Бог під захист цих обраних, що день і ніч кличуть Його? Чи ж баритиметься Він з допомогою їм?
Кажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?”
Повірте, Він швидко візьме їх під Свій захист. Однак, коли прийде Син Людський, то чи знайде Він віруючих в Господа на землі?»
Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу:
Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу:
“Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий — митар.
«Двоє чоловіків прийшли до Храму помолитися. Один був фарисеєм, другий — збирачем податків.
Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.
Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші — розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків.
Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.
Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.
А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним!
А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!”
Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений.”
Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».
Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли.
Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм.
Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.
Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.”
Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
Один знатний спитав Ісуса: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”
Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?»
А Ісус озвавсь до нього: “Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог.
Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога.
Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.”
Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”.
Почувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.”
Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”».
Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий.
Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий.
Глянув Ісус на нього й мовив: “Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже!
Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже!
Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.”
Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?”
Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?»
Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”
Ісус відповів: «Неможливе для людей — можливе для Бога».
Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.”
Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства,
Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи».
і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”
І взявши дванадцятьох, Ісус до них промовив: “Оце ми йдем в Єрусалим, і все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться.
Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться.
Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з нього, і зневажатимуть його, і плюватимуть на нього,
Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього.
і, бичувавши, уб'ють його, та третього дня він воскресне.”
Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».
Вони ж нічого з того не зрозуміли; це слово було для них закрите, й вони не знали, про що він говорив.
Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.
І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.
Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак.
Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.
Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося.
Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить.
І йому відповіли, що це пройшов Ісус із Назарета.
І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав:
Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його:
“Що хочеш, щоб я зробив тобі?” “Господи”, — сказав той, — “щоб я прозрів!”
«Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Господи, я знову хочу бачити».
Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.”
Тоді Він промовив: «Твій зір негайно повернеться. Віра твоя врятувала [63] тебе».