Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто).
Увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон.
А був там чоловік, Закхей на ім'я; він був головою над митарями й був багатий.
І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —
Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту.
прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.
Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою.
Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.
Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.”
Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!
Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.”
А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!
А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.”
Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!
Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама.
А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;
Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”
Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!
Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з'явитись.
Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
Отож, він мовив: “Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.
Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся.
Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін [1] і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!
Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами!
Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!
І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.
І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
Перший прийшов і каже: Пане, міна твоя придбала інших десять.
Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
Гаразд, добрий слуго, — сказав пан, — тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами.
І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
І прийшов другий і каже: Пане, міна твоя, принесла п'ять мін.
Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.
Він сказав і цьому: Ти теж будь над п'ятьма містами.
Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.
Прийшов ще інший й каже: Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці,
І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.
бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!
А пан до нього й каже: З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками.
Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?
І він сказав тим, що там стояли: Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.
А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!
Пане! — сказали йому, — він має вже десять!
І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!
Кажу вам: Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має.
Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].
А ворогів моїх, отих, що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене.”
А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!
Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.
Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
І от, як він наблизився до Витфагії та Витанії, до гори, що зветься Оливною, послав двох із своїх учнів,
І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,
кажучи: “Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши в нього, ви знайдете прив'язане ослятко, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв'яжіть його і приведіть.
кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
Коли ж вас хтось спитає: Навіщо відв'язуєте? — ви скажете: Господь його потребує.”
Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.
Пішовши посланці, знайшли, як він сказав їм.
Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.
Коли вони відв'язували осля, господарі його спитали їх: “Навіщо відв'язуєте осля?”
Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?
А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса.
Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі.
А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.
А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,
Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,
кажучи: “Благословен цар, що йде в ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!”
вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: “Учителю, заборони твоїм учням.”
Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!
Він же відповів: “Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння.”
У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав,
А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
кажучи: “Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!
кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.
Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди;
Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,
вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені — за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.”
поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!
Увійшовши в храм, Ісус заходився виганяти продавців,
Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],
кажучи до них: “Написано: Дім мій — дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак.”
кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!
І він щодня навчав їх у храмі. Первосвященики ж і книжники, а й старшина народу, шукали його вбити,
І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,