Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.
Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
І от коли вони були там, настав їй час родити,
Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:
Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”
І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”
«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”
Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;
Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]
А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».
як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,-
і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”
А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:
“Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
«Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».
бо мої очі бачили твоє спасіння,
що ти приготував перед усіма народами;
світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.”
Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”
Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.
зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”
Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”
А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»
І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.