Переклад Хоменка

New Living Translation

Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами

The Authority of Jesus Challenged

One day as Jesus was teaching the people and preaching the Good News in the Temple, the leading priests, the teachers of religious law, and the elders came up to him.

2

і сказали так до нього: “Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю?”

2

They demanded, “By what authority are you doing all these things? Who gave you the right?”

3

Він у відповідь сказав: “Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені:

3

“Let me ask you a question first,” he replied.

4

Йоанове хрищення було з неба чи від людей?”

4

“Did John’s authority to baptize come from heaven, or was it merely human?”

5

А вони так міркували в собі: Якщо ми скажемо: З неба, — він спитає: Чому ж ви йому не повірили?

5

They talked it over among themselves. “If we say it was from heaven, he will ask why we didn’t believe John.

6

А як ми скажемо: Від людей, — увесь народ нас поб'є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.

6

But if we say it was merely human, the people will stone us because they are convinced John was a prophet.”

7

І відповіли: “Не знаємо, звідки (воно було).”

7

So they finally replied that they didn’t know.

8

А Ісус сказав їм: “То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.”

8

And Jesus responded, “Then I won’t tell you by what authority I do these things.”

9

І він почав народові казати оцю притчу: “Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.

9

Parable of the Evil Farmers

Now Jesus turned to the people again and told them this story: “A man planted a vineyard, leased it to tenant farmers, and moved to another country to live for several years.

10

Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.

10

At the time of the grape harvest, he sent one of his servants to collect his share of the crop. But the farmers attacked the servant, beat him up, and sent him back empty-handed.

11

І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.

11

So the owner sent another servant, but they also insulted him, beat him up, and sent him away empty-handed.

12

Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.

12

A third man was sent, and they wounded him and chased him away.

13

Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують?

13

“‘What will I do?’ the owner asked himself. ‘I know! I’ll send my cherished son. Surely they will respect him.’

14

Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.

14

“But when the tenant farmers saw his son, they said to each other, ‘Here comes the heir to this estate. Let’s kill him and get the estate for ourselves!’

15

І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника?

15

So they dragged him out of the vineyard and murdered him.
“What do you suppose the owner of the vineyard will do to them?” Jesus asked.

16

Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.” Почувши це, вони сказали: “Нехай це не станеться!”

16

“I’ll tell you — he will come and kill those farmers and lease the vineyard to others.”
“How terrible that such a thing should ever happen,” his listeners protested.

17

Ісус же глянув на них пильно й мовив: “Що, отже, значить оце написане: Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним?

17

Jesus looked at them and said, “Then what does this Scripture mean?
‘The stone that the builders rejected
has now become the cornerstone.’a

18

Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; на кого ж він впаде — роздавить.”

18

Everyone who stumbles over that stone will be broken to pieces, and it will crush anyone it falls on.”

19

Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.

19

The teachers of religious law and the leading priests wanted to arrest Jesus immediately because they realized he was telling the story against them — they were the wicked farmers. But they were afraid of the people’s reaction.

20

І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.

20

Taxes for Caesar

Watching for their opportunity, the leaders sent spies pretending to be honest men. They tried to get Jesus to say something that could be reported to the Roman governor so he would arrest Jesus.

21

І ті спитали його: “Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.

21

“Teacher,” they said, “we know that you speak and teach what is right and are not influenced by what others think. You teach the way of God truthfully.

22

Чи вільно нам давати кесареві податок, чи ні?”

22

Now tell us — is it right for us to pay taxes to Caesar or not?”

23

Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них:

23

He saw through their trickery and said,

24

“Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?” Ті відповіли: “Кесарів.”

24

“Show me a Roman coin.b Whose picture and title are stamped on it?”
“Caesar’s,” they replied.

25

І він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.”

25

“Well then,” he said, “give to Caesar what belongs to Caesar, and give to God what belongs to God.”

26

І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.

26

So they failed to trap him by what he said in front of the people. Instead, they were amazed by his answer, and they became silent.

27

Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили

27

Discussion about Resurrection

Then Jesus was approached by some Sadducees — religious leaders who say there is no resurrection from the dead.

28

й спитали його: “Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.

28

They posed this question: “Teacher, Moses gave us a law that if a man dies, leaving a wife but no children, his brother should marry the widow and have a child who will carry on the brother’s name.c

29

Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.

29

Well, suppose there were seven brothers. The oldest one married and then died without children.

30

Потім другий,

30

So the second brother married the widow, but he also died.

31

і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.

31

Then the third brother married her. This continued with all seven of them, who died without children.

32

Врешті, померла й жінка.

32

Finally, the woman also died.

33

Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.”

33

So tell us, whose wife will she be in the resurrection? For all seven were married to her!”

34

Ісус відповів їм: “Сини цього світу женяться і виходять заміж.

34

Jesus replied, “Marriage is for people here on earth.

35

Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;

35

But in the age to come, those worthy of being raised from the dead will neither marry nor be given in marriage.

36

бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.

36

And they will never die again. In this respect they will be like angels. They are children of God and children of the resurrection.

37

А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.

37

“But now, as to whether the dead will be raised — even Moses proved this when he wrote about the burning bush. Long after Abraham, Isaac, and Jacob had died, he referred to the Lordd as ‘the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’e

38

Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.”

38

So he is the God of the living, not the dead, for they are all alive to him.”

39

Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: “Учителю, ти добре сказав.”

39

“Well said, Teacher!” remarked some of the teachers of religious law who were standing there.

40

І не насмілювались вони більше ні про що його питати.

40

And then no one dared to ask him any more questions.

41

І тоді він до них промовив: “Як же це кажуть, що Христос син Давида?

41

Whose Son Is the Messiah?

Then Jesus presented them with a question. “Why is it,” he asked, “that the Messiah is said to be the son of David?

42

Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене,

42

For David himself wrote in the book of Psalms:
‘The Lord said to my Lord,
Sit in the place of honor at my right hand

43

поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.

43

until I humble your enemies,
making them a footstool under your feet.’f

44

Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?”

44

Since David called the Messiah ‘Lord,’ how can the Messiah be his son?”

45

І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням: “Остерігайтеся книжників,

45

Then, with the crowds listening, he turned to his disciples and said,

46

що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;

46

“Beware of these teachers of religious law! For they like to parade around in flowing robes and love to receive respectful greetings as they walk in the marketplaces. And how they love the seats of honor in the synagogues and the head table at banquets.

47

що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду — вони приймуть строгіше осудження.”

47

Yet they shamelessly cheat widows out of their property and then pretend to be pious by making long prayers in public. Because of this, they will be severely punished.”

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New Living Translation

Луки 20

Luke 20