Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,
Ранним утром в воскресенье женщины пришли к гробнице, неся приготовленные ими благовония.
І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з'явились їм у блискучих шатах.
И стояли они, потрясённые, когда внезапно два ангела в ослепительных одеяниях предстали перед ними.
Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали: “Чому шукаєте живого між мертвими
Объятые страхом, женщины низко склонили головы, ангелы же сказали им: "Почему ищете среди мёртвых живого? Его здесь нет, Он воскрес!
Його нема тут: він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи:
Помните, что Он вам говорил, когда ещё был в Галилее:
Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп'ятий і третього дня воскреснути.”
Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, должен быть распят и на третий день воскреснуть?"
а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.
Они возвратились от гробницы и рассказали всё одиннадцати апостолам и всем остальным.
То були: Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,
Это были Мария Магдалина, Иоанна и Мария, мать Иакова. Они вместе с другими женщинами рассказывали обо всём этом апостолам,
але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.
но тем эти слова показались вздором, и они не поверили им.
Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов'язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
Пётр побежал к гробнице и, наклонившись, увидел только полотняную ткань, и ушёл оттуда, удивляясь происшедшему.
Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім'я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
В этот же день двое из учеников шли в селение, называемое Еммаус, километрах в двенадцати от Иерусалима.
А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
И когда они обсуждали всё это, к ним подошёл Иисус и пошёл с ними рядом.
Він їх спитався: “Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?” Ті зупинились, повні смутку.
Он же сказал им: "О чём вы говорите?" Они остановились, опечаленные.
Озвавсь тоді один з них на ім'я Клеопа, і йому каже: “Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?”
Один из них, Клеопа, сказал Ему: "Должно быть, только Ты один в Иерусалиме не знаешь о том, что там произошло в эти дни".
І він спитав їх: “Що таке?” Вони ж йому сказали: “Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —
Он спросил их: "О чём это вы говорите?" И они сказали: "Обо всём, что произошло с Иисусом Назаретянином, который был великим пророком на словах и на деле в глазах Бога и всего народа.
та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп'яли.
Но наши первосвященники и правители выдали Его, чтобы Его осудили на смерть и распяли.
А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
Мы надеялись, что Он спасёт Израиль, а потом всё это случилось. И вот ещё что: с тех пор прошло три дня,
Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці,
а сегодня некоторые из наших женщин удивили нас: они пошли к гробнице рано утром,
та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що він живий.
но не нашли Его Тела. Они пришли и сказали нам, что ангелы явились им и сказали, что Он жив.
Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.”
И некоторые из нас пошли к гробнице и нашли всё так, как сказали женщины, но никто из нас не видел Его".
А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
"Как несмысленны вы, — сказал им Иисус. — Как трудно вам поверить тому, что говорили пророки!
Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?”
Пророки сказали, что Христос должен выстрадать всё это и тогда обрести славу Свою".
І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
И начав от Моисея, и перечисляя всех пророков, Он объяснил им, что сказано о Нём в Писании.
Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
Они приблизились к селению, куда шли, и Он сделал вид, что идёт дальше,
Вони ж наполягали, кажучи: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” І він увійшов, щоб зостатись.
но они настойчиво просили Его: "Останься с нами, ибо день уже подошёл к концу и наступает вечер". И Он вошёл, чтобы остаться с ними.
І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
Когда Он вместе с ними был за столом, то взял хлеб и возблагодарил Бога, а затем, преломив его, дал им.
Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них:
Тогда глаза их открылись, и они узнали Его, но Он исчез из вида.
І казали вони один до одного: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?”
Они говорили друг другу: "Разве не горели наши сердца, когда Он говорил с нами в пути и объяснял нам Писания?"
І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
Поднявшись в тот же час, они вернулись в Иерусалим и нашли там одиннадцать учеников и других, собравшихся вместе с ними и
які їм сказали: “Христос справді воскрес і з'явився Симонові.”
говоривших: "Воистину воскрес Господь! Он явился Симону".
І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
И тогда два ученика рассказали, что произошло с ними в дороге и как они узнали Иисуса, когда Он преломил хлеб.
Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!”
И когда они ещё рассказывали об этом, Сам Иисус стал среди них и сказал: "Мир вам".
Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.
Они же, поражённые и исполненные страха, думали, что видят духа.
Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших?
Но Он сказал: "Почему вы грустите? Почему сомневаетесь в том, что видите?
Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.”
Посмотрите на Мои руки и ноги: это Я Сам. Прикоснитесь ко Мне и посмотрите: Я — живая Плоть, у духа же нет ни костей, ни плоти, какие видите у Меня".
А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?”
Увидев Иисуса живым, ученики от радости и удивления не могли поверить своим глазам. Иисус же сказал им: "Есть ли у вас здесь какая-нибудь еда?"
Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.”
и сказал им: "Помните, Я говорил вам, что всё, написанное обо Мне в законе Моисея, у пророков и в псалмах, должно исполниться".
Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,
Потом Иисус объяснил ученикам всё Писание и помог им постигнуть всё написанное о Нём.
і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,
"Записано, — сказал Он им, — Христос будет страдать и воскреснет из мёртвых на третий день,
і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.
покаяние и прощение грехов будет провозглашено во имя Его всем народам.
Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.”
Я посылаю вам обещанное Отцом Моим. Вы же должны оставаться в городе, пока не облечётесь силою свыше".
І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.
Иисус довёл их от Иерусалима почти до самой Вифании и, воздев руки Свои, благословил их.
А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.
И когда благословлял их, то отделился от них, и вознёсся на небо.
Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,
Они же, поклонившись Ему, возвратились в Иерусалим в великой радости.