Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 3) | (Луки 5) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,
  • Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
  • де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів.
  • і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
  • А диявол йому й каже: “Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.”
  • І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
  • Ісус озвався до нього: “Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.”
  • І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
  • Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,
  • І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
  • і сказав до нього диявол: “Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.
  • І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
  • Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.”
  • Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
  • Ісус у відповідь сказав до нього: “Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.”
  • І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
  • Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: “Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;
  • І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
  • писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;
  • писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
  • і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.”
  • і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
  • Але Ісус озвавсь до нього: “Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.”
  • І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
  • І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.
  • І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
  • Ісус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні.
  • І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
  • Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили.
  • І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
  • І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.
  • І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
  • Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано:
  • І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
  • “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,
  • Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
  • оповістити рік Господній сприятливий.”
  • проповідувати рік Господень приятний.
  • А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.
  • І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
  • І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.”
  • Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
  • Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
  • І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
  • А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.”
  • І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
  • Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.
  • Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
  • Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,
  • По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
  • однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки.
  • та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
  • Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.”
  • І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
  • Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву
  • І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
  • і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.
  • і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
  • Та він, пройшовши серед них, пішов далі.
  • Він же, пройшовши серед них, пійшов,
  • Потім прийшов у Капернаум, у місто галилейське, і навчав їх у суботу.
  • і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
  • І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади.
  • І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
  • А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним:
  • І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
  • “Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти — святий Божий.”
  • кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
  • Ісус же погрозив йому, кажучи: “Мовчи і вийди з нього.” І кинувши його перед усіма, демон вийшов з нього, нічого злого не зробивши йому.
  • І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
  • Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали: “Що за слово, — що з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!”
  • І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
  • І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні.
  • І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
  • Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.
  • Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
  • І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.
  • І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
  • А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.
  • Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
  • А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти — Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він — Христос.
  • Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
  • Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.
  • Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
  • А він сказав їм: “Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.”
  • Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
  • І проповідував по синагогах у Юдеї.
  • І проповідував по школах Галилейських.

  • ← (Луки 3) | (Луки 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025