Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 5) | (Луки 7) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.
  • Сталося так, що в суботу Він ішов через засіяні лани, і Його учні зривали колосся та, розтираючи руками, їли.
  • Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?”
  • А деякі фарисеї запитали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу?
  • Ісус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним?
  • У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, хто був з ним?
  • Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?”
  • Як увійшов він до Божого дому, то взяв хліби покладання, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; він сам їв і дав тим, котрі були з ним?
  • Далі сказав їм: “Син Чоловічий — Владика і суботи.”
  • І додав: Син Людський є Володарем [і] суботи!
  • Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.
  • І сталося іншої суботи, коли ввійшов Він до синагоги й навчав, був там чоловік, який мав суху праву руку.
  • От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.
  • Книжники й фарисеї стежили, чи в суботу Він буде оздоровляти, аби знайти звинувачення проти Нього.
  • Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.
  • А Він знав їхні думки й сказав чоловікові, який мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.
  • Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?”
  • Ісус же промовив до них: Запитаю вас: що годиться в суботу — добро робити чи зло робити, душу спасти чи погубити?
  • І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.
  • Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала [здоровою, як і друга].
  • Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б.
  • А вони сповнилися люттю і змовлялися один з одним, що ж зробити з Ісусом.
  • Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.
  • Сталося тими днями, що Він вийшов на гору помолитися і провів цілу ніч у молитві до Бога.
  • А як настав день, "покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:
  • А коли настав день, Він покликав Своїх учнів, вибравши з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:
  • Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,
  • Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Филипа й Вартоломія,
  • Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,
  • Матвія і Хому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом [1] ,
  • Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
  • Юду Якового та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
  • Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
  • Зійшовши, Він став з ними на рівному місці; також була велика юрба Його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,
  • Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
  • які посходилися послухати Його й зцілитися від своїх недуг, а також ті, хто страждав від нечистих духів, — і оздоровлялися.
  • Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
  • І кожний з натовпу намагався доторкнутися до Нього, бо з Нього виходила сила й оздоровляла всіх.
  • Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.
  • А Він, поглянувши на Своїх учнів, почав говорити: Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
  • Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
  • Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся. Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви втішитеся.
  • Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.
  • Блаженні ви, коли люди ненавидітимуть вас, коли відлучать вас і ганьбитимуть, коли знеславлять ваше ім’я через Сина Людського.
  • Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
  • Радійте того дня і веселіться, бо ось нагорода ваша велика на небі, адже так само чинили пророкам їхні батьки.
  • Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
  • Та горе вам, багатії, бо ви вже маєте вашу втіху.
  • Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.
  • Горе вам, ситим тепер, тому що будете голодні. Горе вам, котрі смієтеся тепер, бо ви будете ридати і плакати.
  • Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.
  • Горе, коли будуть хвалити вас усі люди, адже так само робили з лжепророками їхні батьки.
  • А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,
  • Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас;
  • благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.
  • благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас.
  • Тому, хто б'є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.
  • Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й сорочки.
  • Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
  • Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає твоє, — не домагайся.
  • І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.
  • Як хочете, щоби чинили вам люди, — чиніть [і ви] їм так само.
  • Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.
  • А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять.
  • І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.
  • І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять.
  • І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.
  • Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж.
  • Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.
  • Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих.
  • Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
  • Будьте милосердними, як і ваш Отець милосердний.
  • Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.
  • Також не судіть — і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам;
  • Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”
  • давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам.
  • Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму?
  • І Він розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?
  • Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
  • Учень не вищий за вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.
  • Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?
  • Чому бачиш скалку, яка в оці брата твого, а колоди, яка у твоєму оці, не помічаєш?
  • І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
  • [Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока! — а не бачиш тієї колоди, яка у твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
  • Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
  • Адже немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід.
  • Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.
  • Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду.
  • Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.
  • Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана — зі злого [скарбу свого серця] виносить зло, бо чим переповнене серце, те промовляють уста!
  • Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?
  • Чому Мене кличете: Господи, Господи! — а не робите того, що Я кажу?
  • Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.
  • Кожний, хто приходить до Мене і слухає слово Моє та виконує його, — скажу вам, до кого він подібний:
  • Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.
  • він подібний до людини, яка будує дім, котра викопала, поглибила і поклала основу на скелі; коли сталася повінь, підступила ріка до цього дому, та не змогла зрушити його, бо він був добре збудований.
  • Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”
  • А той, хто почув і не виконав, подібний до людини, яка збудувала дім на землі — без основи. І підступила до нього ріка, дім відразу завалився, — велика стала з нього руїна!

  • ← (Луки 5) | (Луки 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025