Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Луки 7) | (Луки 9) →

Переклад Хоменка

New King James Version

Луки 8

Luke 8

  • 1
    По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять
  • 1
    Many Women Minister to Jesus

    Now it came to pass, afterward, that He went through every city and village, preaching and [a]bringing the glad tidings of the kingdom of God. And the twelve were with Him,
  • 2
    і деякі жінки, що були оздоровлені ним від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів,
  • 2
    and certain women who had been healed of evil spirits and [b]infirmities — Mary called Magdalene, out of whom had come seven demons,
  • 3
    Йоанна, жінка Хузи, Іродового урядовця, Сусанна та багато інших, що їм допомагали з своїх маєтків.
  • 3
    and Joanna the wife of Chuza, Herod’s steward, and Susanna, and many others who provided for [c]Him from their [d]substance.
  • 4
    А коли зібралася сила народу, і з усіх міст приходили до нього, Ісус сказав їм у притчі:
  • 4
    The Parable of the Sower

    And when a great multitude had gathered, and they had come to Him from every city, He spoke by a parable:
  • 5
    “Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги й було потоптане, і птиці небесні його видзьобали.
  • 5
    “A sower went out to sow his seed. And as he sowed, some fell by the wayside; and it was trampled down, and the birds of the air devoured it.
  • 6
    Друге упало на камінь і, зійшовши, висхло, бо вогкости не мало.
  • 6
    Some fell on rock; and as soon as it sprang up, it withered away because it lacked moisture.
  • 7
    Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним вкупі, його заглушила.
  • 7
    And some fell among thorns, and the thorns sprang up with it and choked it.
  • 8
    Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило.” Кажучи це, Ісус голосно мовив: “Хто має вуха слухати, нехай слухає.”
  • 8
    But others fell on good ground, sprang up, and yielded [e]a crop a hundredfold.” When He had said these things He cried, “He who has ears to hear, let him hear!”
  • 9
    Учні його спитали, що б вона могла значити, оця притча.
  • 9
    The Purpose of Parables

    Then His disciples asked Him, saying, “What does this parable mean?”
  • 10
    Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.
  • 10
    And He said, “To you it has been given to know the [f]mysteries of the kingdom of God, but to the rest it is given in parables, that
    ‘Seeing they may not see,
    And hearing they may not understand.’
  • 11
    Ось що значить оця притча: зерно це слово Боже.
  • 11
    The Parable of the Sower Explained

    “Now the parable is this: The seed is the word of God.
  • 12
    Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.
  • 12
    Those by the wayside are the ones who hear; then the devil comes and takes away the word out of their hearts, lest they should believe and be saved.
  • 13
    Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.
  • 13
    But the ones on the rock are those who, when they hear, receive the word with joy; and these have no root, who believe for a while and in time of [g]temptation fall away.
  • 14
    А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду.
  • 14
    Now the ones that fell among thorns are those who, when they have heard, go out and are choked with cares, riches, and pleasures of life, and bring no fruit to maturity.
  • 15
    Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.
  • 15
    But the ones that fell on the good ground are those who, having heard the word with a noble and good heart, keep it and bear fruit with patience.[h]
  • 16
    Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.
  • 16
    The Parable of the Revealed Light

    “No one, when he has lit a lamp, covers it with a vessel or puts it under a bed, but sets it on a lampstand, that those who enter may see the light.
  • 17
    Нічого бо нема захованого, що б не стало явним, ані нічого тайного, що б не стало знаним і на яв не вийшло.
  • 17
    For nothing is secret that will not be revealed, nor anything hidden that will not be known and come to light.
  • 18
    Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має.”
  • 18
    Therefore take heed how you hear. For whoever has, to him more will be given; and whoever does not have, even what he [i]seems to have will be taken from him.”
  • 19
    Мати його й брати прийшли були до нього, та зачерез народ не могли до нього доступитись.
  • 19
    Jesus’ Mother and Brothers Come to Him

    Then His mother and brothers came to Him, and could not approach Him because of the crowd.
  • 20
    Його повідомили: “Мати твоя і брати твої стоять надворі, хочуть побачитися з тобою.”
  • 20
    And it was told Him by some, who said, “Your mother and Your brothers are standing outside, desiring to see You.”
  • 21
    Він же у відповідь сказав їм: “Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже й його виконують.”
  • 21
    But He answered and said to them, “My mother and My brothers are these who hear the word of God and do it.”
  • 22
    Одного дня Ісус увійшов до човна з учнями своїми і сказав їм: “Переплиньмо на той бік озера.” І відплили.
  • 22
    Wind and Wave Obey Jesus

    Now it happened, on a certain day, that He got into a boat with His disciples. And He said to them, “Let us cross over to the other side of the lake.” And they launched out.
  • 23
    Як же вони плили, він заснув. Тим часом буря з вітром накинулась на озеро, їх почало заливати, і вони були в небезпеці.
  • 23
    But as they sailed He fell asleep. And a windstorm came down on the lake, and they were filling with water, and were in [j]jeopardy.
  • 24
    І, приступивши, вони збудили його й кажуть: “Наставниче, наставниче, ми гинемо!” Він устав, погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і вони ущухли, і настала тиша.
  • 24
    And they came to Him and awoke Him, saying, “Master, Master, we are perishing!”
    Then He arose and rebuked the wind and the raging of the water. And they ceased, and there was a calm.
  • 25
    Тоді сказав їм: “Де ваша віра?” Вони ж, налякані й здивовані, один до одного казали: “Хто це такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його?”
  • 25
    But He said to them, “Where is your faith?”
    And they were afraid, and marveled, saying to one another, “Who can this be? For He commands even the winds and water, and they obey Him!”
  • 26
    Вони пристали в краю Геразинськім, що проти Галилеї.
  • 26
    A Demon-Possessed Man Healed

    Then they sailed to the country of the [k]Gadarenes, which is opposite Galilee.
  • 27
    Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах.
  • 27
    And when He stepped out on the land, there met Him a certain man from the city who had demons [l]for a long time. And he wore no clothes, nor did he live in a house but in the tombs.
  • 28
    Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!”
  • 28
    When he saw Jesus, he cried out, fell down before Him, and with a loud voice said, “What have I to do with You, Jesus, Son of the Most High God? I beg You, do not torment me!”
  • 29
    Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в'язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях.
  • 29
    For He had commanded the unclean spirit to come out of the man. For it had often seized him, and he was kept under guard, bound with chains and shackles; and he broke the bonds and was driven by the demon into the wilderness.
  • 30
    Ісус же спитав його: “Як тобі на ім'я?” “Легіон!” — відповів той, багато бо бісів увійшло в нього.
  • 30
    Jesus asked him, saying, “What is your name?”
    And he said, “Legion,” because many demons had entered him.
  • 31
    І вони благали його, щоб він не велів їм іти в безодню.
  • 31
    And they begged Him that He would not command them to go out into the abyss.
  • 32
    А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили його, щоб він дозволив їм увійти в них. І він дозволив їм.
  • 32
    Now a herd of many swine was feeding there on the mountain. So they begged Him that He would permit them to enter them. And He permitted them.
  • 33
    Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло.
  • 33
    Then the demons went out of the man and entered the swine, and the herd ran violently down the steep place into the lake and drowned.
  • 34
    Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах.
  • 34
    When those who fed them saw what had happened, they fled and told it in the city and in the country.
  • 35
    І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі — і злякались.
  • 35
    Then they went out to see what had happened, and came to Jesus, and found the man from whom the demons had departed, sitting at the feet of Jesus, clothed and in his right mind. And they were afraid.
  • 36
    Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий.
  • 36
    They also who had seen it told them by what means he who had been demon-possessed was [m]healed.
  • 37
    Тоді все населення Геразинської округи почало його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І він увійшов до човна й повернувся.
  • 37
    Then the whole multitude of the surrounding region of the [n]Gadarenes asked Him to depart from them, for they were seized with great fear. And He got into the boat and returned.
  • 38
    А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи:
  • 38
    Now the man from whom the demons had departed begged Him that he might be with Him. But Jesus sent him away, saying,
  • 39
    “Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.
  • 39
    “Return to your own house, and tell what great things God has done for you.” And he went his way and proclaimed throughout the whole city what great things Jesus had done for him.
  • 40
    По повороті Ісус був прийнятий народом, бо всі його чекали.
  • 40
    A Girl Restored to Life and a Woman Healed

    So it was, when Jesus returned, that the multitude welcomed Him, for they were all waiting for Him.
  • 41
    Аж ось прийшов чоловік, Яір на ім'я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату,
  • 41
    And behold, there came a man named Jairus, and he was a ruler of the synagogue. And he fell down at Jesus’ feet and begged Him to come to his house,
  • 42
    бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього.
  • 42
    for he had an only daughter about twelve years of age, and she was dying.
    But as He went, the multitudes thronged Him.
  • 43
    Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити,
  • 43
    Now a woman, having a flow of blood for twelve years, who had spent all her livelihood on physicians and could not be healed by any,
  • 44
    підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою — спинилась її кровотеча.
  • 44
    came from behind and touched the border of His garment. And immediately her flow of blood stopped.
  • 45
    Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.”
  • 45
    And Jesus said, “Who touched Me?”
    When all denied it, Peter [o]and those with him said, “Master, the multitudes throng and press You, [p]and You say, ‘Who touched Me?’ ”
  • 46
    Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.”
  • 46
    But Jesus said, “Somebody touched Me, for I perceived power going out from Me.”
  • 47
    Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала.
  • 47
    Now when the woman saw that she was not hidden, she came trembling; and falling down before Him, she declared to Him in the presence of all the people the reason she had touched Him and how she was healed immediately.
  • 48
    Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!”
  • 48
    And He said to her, “Daughter, [q]be of good cheer; your faith has made you well. Go in peace.”
  • 49
    Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.”
  • 49
    While He was still speaking, someone came from the ruler of the synagogue’s house, saying to him, “Your daughter is dead. Do not trouble the [r]Teacher.”
  • 50
    Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.”
  • 50
    But when Jesus heard it, He answered him, saying, “Do not be afraid; only believe, and she will be made well.”
  • 51
    Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір'ю дитини.
  • 51
    When He came into the house, He permitted no one to go [s]in except [t]Peter, James, and John, and the father and mother of the girl.
  • 52
    Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.”
  • 52
    Now all wept and mourned for her; but He said, “Do not weep; she is not dead, but sleeping.”
  • 53
    І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла.
  • 53
    And they ridiculed Him, knowing that she was dead.
  • 54
    А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!”
  • 54
    But He [u]put them all outside, took her by the hand and called, saying, “Little girl, arise.”
  • 55
    І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти.
  • 55
    Then her spirit returned, and she arose immediately. And He commanded that she be given something to eat.
  • 56
    Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.
  • 56
    And her parents were astonished, but He charged them to tell no one what had happened.
    • ← (Луки 7) | (Луки 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025