Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.
            У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
            Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.
            Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
            У ньому було життя, і життя було — світло людей.
            У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
            І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.
            І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
            Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.
            Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
            Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.
            Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
            Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.
            Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
            Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.
            На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
            Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;
            Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
            які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.
            що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
            І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.
            І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
            Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»
            Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
            Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.
            І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
            Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.
            Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
            Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.
            Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
            Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»
            І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
            А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»
            І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
            То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.
            І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
            Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»
            Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
            Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»
            Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
            Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»
            І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
            Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;
            Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
            він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»
            се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
            Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.
            Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
            Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.
            Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
            Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.
            Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
            І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»
            І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
            Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.
            І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
            І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.
            І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
            Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.
            Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
            Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»
            і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
            Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.
            І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
            Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»
            І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
            Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.
            Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
            Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.
            Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
            Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»
            Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
            І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).
            І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
            Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
            Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
            А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
            Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
            Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»
            Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
            Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»
            І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
            Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»
            Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
            Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»
            Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
            Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»
            Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
            Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»
            Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.