Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Івана 11) | (Івана 13) →

Переклад Хоменка

New King James Version

Івана 12

John 12

  • 1
    Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих.
  • 1
    The Anointing at Bethany

    Then, six days before the Passover, Jesus came to Bethany, where Lazarus was [a]who had been dead, whom He had raised from the dead.
  • 2
    Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу.
  • 2
    There they made Him a supper; and Martha served, but Lazarus was one of those who sat at the table with Him.
  • 3
    Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм; і наповнився дім пахощами мира.
  • 3
    Then Mary took a pound of very costly oil of spikenard, anointed the feet of Jesus, and wiped His feet with her hair. And the house was filled with the fragrance of the oil.
  • 4
    Каже тоді один з його учнів, Юда Іскаріотський, що мав його зрадити:
  • 4
    But one of His disciples, Judas Iscariot, Simon’s son, who would betray Him, said,
  • 5
    «Чому не продано це миро за триста динаріїв і не роздано бідним?»
  • 5
    “Why was this fragrant oil not sold for [b]three hundred denarii and given to the poor?”
  • 6
    Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано.
  • 6
    This he said, not that he cared for the poor, but because he was a thief, and had the money box; and he used to take what was put in it.
  • 7
    Тож Ісус промовив: «Лиши її. На день мого похорону зберегла вона те миро.
  • 7
    But Jesus said, “Let her alone; [c]she has kept this for the day of My burial.
  • 8
    Бідних матимете з собою повсякчас, мене ж матимете не завжди.»
  • 8
    For the poor you have with you always, but Me you do not have always.”
  • 9
    Тим часом дізналася сила народу, що він там, то й посходились — не тільки Ісуса ради, а й щоб побачити Лазаря, якого він з мертвих воскресив.
  • 9
    The Plot to Kill Lazarus

    Now a great many of the Jews knew that He was there; and they came, not for Jesus’ sake only, but that they might also see Lazarus, whom He had raised from the dead.
  • 10
    Тоді первосвященики ухвалили і Лазаря вбити,
  • 10
    But the chief priests plotted to put Lazarus to death also,
  • 11
    численні бо юдеї залишили їх із-за нього й увірували в Ісуса.
  • 11
    because on account of him many of the Jews went away and believed in Jesus.
  • 12
    Наступного дня сила людей, що прийшли на свято, зачувши, що Ісус іде в Єрусалим,
  • 12
    The Triumphal Entry

    The next day a great multitude that had come to the feast, when they heard that Jesus was coming to Jerusalem,
  • 13
    узяли пальмове гілля й вийшли йому назустріч з окликами: «Осанна! Благословен той, хто йде в ім'я Господнє, ізраїльський цар!»
  • 13
    took branches of palm trees and went out to meet Him, and cried out:
    “Hosanna!
    ‘Blessed is He who comes in the name of the Lord!’
    The King of Israel!”
  • 14
    І знайшовши осля, Ісус сів на нього, — як ото написано:
  • 14
    Then Jesus, when He had found a young donkey, sat on it; as it is written:
  • 15
    Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій цар верхи на жереб'яті ослициному.
  • 15
    “Fear not, daughter of Zion;
    Behold, your King is coming,
    Sitting on a donkey’s colt.”
  • 16
    Не збагнули того спершу його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було написано про нього й що то з ним таке вчинено.
  • 16
    His disciples did not understand these things at first; but when Jesus was glorified, then they remembered that these things were written about Him and that they had done these things to Him.
  • 17
    Але й народ, що був при ньому, коли то він був викликав Лазаря з гробу та його з мертвих воскресив, — про те свідчив.
  • 17
    Therefore the people, who were with Him when He called Lazarus out of his tomb and raised him from the dead, bore witness.
  • 18
    Тим то, власне, народ і вийшов йому назустріч: довідався бо, що він учинив те чудо.
  • 18
    For this reason the people also met Him, because they heard that He had done this sign.
  • 19
    А фарисеї між собою тоді говорили: «Бачите, що тоді щось зарадити, бо ввесь світ іде за ним.»
  • 19
    The Pharisees therefore said among themselves, “You see that you are accomplishing nothing. Look, the world has gone after Him!”
  • 20
    Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки.
  • 20
    The Fruitful Grain of Wheat

    Now there were certain Greeks among those who came up to worship at the feast.
  • 21
    Ті приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, і попросили його, так мовивши: «Пане, хочемо побачити Ісуса.»
  • 21
    Then they came to Philip, who was from Bethsaida of Galilee, and asked him, saying, “Sir, we wish to see Jesus.”
  • 22
    Приходить Филип, говорить Андрієві, а Андрій з Филипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові.
  • 22
    Philip came and told Andrew, and in turn Andrew and Philip told Jesus.
  • 23
    І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого.
  • 23
    But Jesus answered them, saying, “The hour has come that the Son of Man should be glorified.
  • 24
    Істинно, істинно говорю вам: Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе.
  • 24
    Most assuredly, I say to you, unless a grain of wheat falls into the ground and dies, it remains alone; but if it dies, it produces much [d]grain.
  • 25
    Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно.
  • 25
    He who loves his life will lose it, and he who hates his life in this world will keep it for eternal life.
  • 26
    Хто служить мені, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Того, хто мені служить, пошанує Отець.
  • 26
    If anyone serves Me, let him follow Me; and where I am, there My servant will be also. If anyone serves Me, him My Father will honor.
  • 27
    Тепер стривожилась душа моя, — і що мені казати? Спаси мене, Отче, від години цієї? Але на те ж я і прийшов — на цю годину!
  • 27
    Jesus Predicts His Death on the Cross

    “Now My soul is troubled, and what shall I say? ‘Father, save Me from this hour’? But for this purpose I came to this hour.
  • 28
    Отче, прослав своє ім'я!» І голос із неба злинув: «І прославив, — і знову прославлю!»
  • 28
    Father, glorify Your name.”
    Then a voice came from heaven, saying, “I have both glorified it and will glorify it again.”
  • 29
    Народ, що стояв там і чув те, говорив: «То був грім.» А інші: «Ангел промовляв до нього!»
  • 29
    Therefore the people who stood by and heard it said that it had thundered. Others said, “An angel has spoken to Him.”
  • 30
    Та сказав Ісус у відповідь: «Не заради мене ізлинув голос той, лише заради вас.
  • 30
    Jesus answered and said, “This voice did not come because of Me, but for your sake.
  • 31
    Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу.
  • 31
    Now is the judgment of this world; now the ruler of this world will be cast out.
  • 32
    Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе.»
  • 32
    And I, if I am [e]lifted up from the earth, will draw all peoples to Myself.”
  • 33
    Це казав він, щоб зазначити, якою смертю вмре.
  • 33
    This He said, signifying by what death He would die.
  • 34
    Народ же озвавсь до нього: «З закону ми чули, що Христос повіки перебуватиме. Як же ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто це такий — отой Син Чоловічий?»
  • 34
    The people answered Him, “We have heard from the law that the Christ remains forever; and how can You say, ‘The Son of Man must be lifted up’? Who is this Son of Man?”
  • 35
    Відрік же їм Ісус: «Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не пойняла вас тьма. Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде.
  • 35
    Then Jesus said to them, “A little while longer the light is with you. Walk while you have the light, lest darkness overtake you; he who walks in darkness does not know where he is going.
  • 36
    Поки у вас світло — віруйте у світло, щоб світла синами вам стати!» Це сказавши, віддалився Ісус і скрився від них.
  • 36
    While you have the light, believe in the light, that you may become sons of light.” These things Jesus spoke, and departed, and was hidden from them.
  • 37
    Вони не вірували в нього, хоч і скільки сподіяв він чудес у них на очу,
  • 37
    Who Has Believed Our Report?

    But although He had done so many signs before them, they did not believe in Him,
  • 38
    щоб збулось слово пророка Ісаї, що сказав: «Господи, хто повірив тому, що чули ми, і рамено Господнє кому об'явилось?»
  • 38
    that the word of Isaiah the prophet might be fulfilled, which he spoke:
    “Lord, who has believed our report?
    And to whom has the arm of the Lord been revealed?”
  • 39
    Не могли ж вони увірувати, бо Ісая ще так був сказав:
  • 39
    Therefore they could not believe, because Isaiah said again:
  • 40
    «Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце, щоб не бачили очима, щоби серцем не розуміли і не навернулись, щоб я їх вигоїв.»
  • 40
    “He has blinded their eyes and hardened their hearts,
    Lest they should see with their eyes,
    Lest they should understand with their hearts and turn,
    So that I should heal them.”
  • 41
    Це сказав Ісая, коли славу його бачив і говорив про нього.
  • 41
    These things Isaiah said [f]when he saw His glory and spoke of Him.
  • 42
    А, однак, чимало й увірувало в нього, навіть із знатних, лише з огляду на фарисеїв не признавалися, щоб їх не вилучили з синагоги;
  • 42
    Walk in the Light

    Nevertheless even among the rulers many believed in Him, but because of the Pharisees they did not confess Him, lest they should be put out of the synagogue;
  • 43
    славу бо людську дужче вони любили ніж славу Божу.
  • 43
    for they loved the praise of men more than the praise of God.
  • 44
    Тоді сказав Ісус на ввесь голос: «Хто вірує в мене — вірує не в мене, а в того, хто послав мене.
  • 44
    Then Jesus cried out and said, “He who believes in Me, believes not in Me but in Him who sent Me.
  • 45
    І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене.
  • 45
    And he who sees Me sees Him who sent Me.
  • 46
    Я — світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто в мене вірує, не перебував у темряві.
  • 46
    I have come as a light into the world, that whoever believes in Me should not abide in darkness.
  • 47
    Коли хтось мої слова слухає, а їх не береже, я його не суджу, бо я прийшов не судити світ, а спасти світ.
  • 47
    And if anyone hears My words and does not [g]believe, I do not judge him; for I did not come to judge the world but to save the world.
  • 48
    Хто мене відкидає і слів моїх не приймає, має той суддю свого: слово, яке я вирік, судитиме його дня останнього.
  • 48
    He who rejects Me, and does not receive My words, has that which judges him — the word that I have spoken will judge him in the last day.
  • 49
    Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.
  • 49
    For I have not spoken on My own authority; but the Father who sent Me gave Me a command, what I should say and what I should speak.
  • 50
    І я знаю, що заповідь його — життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»
  • 50
    And I know that His command is everlasting life. Therefore, whatever I speak, just as the Father has told Me, so I speak.”
    • ← (Івана 11) | (Івана 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025