Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця.
Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,
То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса.
Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається,
Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього.
встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався.
Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним.
Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний.
Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги [50] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
Підходить, отже, і до Симона Петра, — та той йому: «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?»
Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?»
Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.»
У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше».
Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» — «Коли я тебе не вмию, — одрікає Ісус, — то не матимеш зо мною частки.»
Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
«Господи, — проказує до нього Симон Петро, — то не тільки ноги, але і руки, і голову!»
«Господи, — попросив Симон-Петро, — обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже:
А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та — не всі.»
«Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі».
Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»
Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам?
Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив?
Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я.
Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному.
Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.
Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.
Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав.
Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.
Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.
Говорю я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав я, але щоб збулося Писання: Хто їсть зо мною хліб, той п'яту свою підніс на мене.
Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.[51]
Ось нині говорю вам, перед тим як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я — Сущий.
Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я — Сущий.[52]
Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає — приймає того, який послав мене.»
Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».
Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!»
Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене».
Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив.
Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.
Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом.
До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?»
Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив.
Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?»
Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?»
«Той, — відповів Ісус, — кому я кусень, умочивши, подам.» І вмочив кусень, і подав його Юді Іскаріотському, синові Симона.
І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота.
І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш — негайно роби!» — сказав йому Ісус.
І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».
Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив.
Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді.
А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, — чи щоб роздав щось бідним.
Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним.
І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була.
Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.
І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому.
Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути Славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться.
І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, — і прославить його незабаром.
Оскільки Бог здобуває Славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його.
Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, — так само й вам повідаю нині.
Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу.
Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!
Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного.
З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»
Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
Каже до нього Симон Петро: «Господи, куди ж ідеш?» Відказує йому Ісус: «Куди я йду, неспроможен єси зо мною нині йти. Аж потім підеш за мною.»
«Господи, куди ж Ти йдеш?» — спитав Симон-Петро.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
Петро ж до нього: «Чого бо, Господи, неспроможен я нині йти за тобою? Життя моє за тебе покладу я!»
Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу».