Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 16) | (Івана 18) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив,
  • Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
  • згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому.
  • Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє.
  • А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого — Ісуса Христа.
  • Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
  • Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання.
  • Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
  • Тепер же прослав мене, Отче, у себе — славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ!
  • А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути.
  • Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє.
  • Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони.
  • Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені — від тебе;
  • Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
  • слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав.
  • Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
  • Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони — твої.
  • Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
  • І все моє — твоє, твоє ж — моє, і в них я прославився.
  • І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
  • Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!
  • І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
  • Бувши з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; тих, яких ти передав мені, я їх стеріг, і ніхто з них не пропав, лише син загибелі, щоб збулося Писання.
  • Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
  • Тепер же іду до тебе, і кажу те, у світі бувши, щоб вони радощів моїх мали у собі вщерть.
  • Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
  • Слово твоє я передав їм, тож зненавидів їх світ, — не від світу бо вони, так само, як і я не від світу.
  • Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
  • Не молю, щоб ти узяв їх від світу, лише — щоб зберіг їх від лихого.
  • Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
  • Вони не від світу так само, як і я не від світу.
  • Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
  • Освяти їх у твоїй істині: слово твоє — істина.
  • Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
  • Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ.
  • Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
  • Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.
  • І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
  • Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене,
  • Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
  • щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав.
  • щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
  • І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно.
  • І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно.
  • Я — в них, і ти — в мені, — щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене.
  • Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
  • Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу.
  • Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
  • Праведний Отче! Світ не спізнав тебе, але я тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси мене.
  • Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
  • І об'явив я їм твоє ім'я, і об'являти буду, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, — а я в них!»
  • І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.

  • ← (Івана 16) | (Івана 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025