Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Darby Bible Translation
По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.
The Feeding of the Five Thousand
After these things Jesus went away beyond the sea of Galilee, [or] of Tiberias,
After these things Jesus went away beyond the sea of Galilee, [or] of Tiberias,
І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.
and a great crowd followed him, because they saw the signs which he wrought upon the sick.
Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми.
And Jesus went up into the mountain, and there sat with his disciples:
А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського.
but the passover, the feast of the Jews, was near.
Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?»
Jesus then, lifting up his eyes and seeing that a great crowd is coming to him, says to Philip, Whence shall we buy loaves that these may eat?
Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити.
But this he said trying him, for he knew what he was going to do.
Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.»
Philip answered him, Loaves for two hundred denarii are not sufficient for them, that each may have some little [portion].
Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, says to him,
«Є тут один хлопчина; він має п'ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!»
There is a little boy here who has five barley loaves and two small fishes; but this, what is it for so many?
І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки — числом тисяч із п'ять.
[And] Jesus said, Make the men sit down. Now there was much grass in the place: the men therefore sat down, in number about five thousand.
І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли.
And Jesus took the loaves, and having given thanks, distributed [them] to those that were set down; and in like manner of the small fishes as much as they would.
Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.»
And when they had been filled, he says to his disciples, Gather together the fragments which are over and above, that nothing may be lost.
Отож зібрали — і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли.
They gathered [them] therefore together, and filled twelve hand-baskets full of fragments of the five barley loaves, which were over and above to those that had eaten.
Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»
The men therefore, having seen the sign which Jesus had done, said, This is truly the prophet which is coming into the world.
І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, — і віддалився сам-один на гору знов.
Jesus therefore knowing that they were going to come and seize him, that they might make [him] king, departed again to the mountain himself alone.
Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя
Jesus Walks on Water
But when evening was come, his disciples went down to the sea,
But when evening was come, his disciples went down to the sea,
і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них.
and having gone on board ship, they went over the sea to Capernaum. And it had already become dark, and Jesus had not come to them,
Пропливли вони з двадцять п'ять чи тридцять стадій, аж бачать — Ісус іде морем, до човна зближається, — та й налякались.
Having rowed then about twenty-five or thirty stadia, they see Jesus walking on the sea and coming near the ship; and they were frightened.
І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.
They were willing therefore to receive him into the ship; and immediately the ship was at the land to which they went.
А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі.
On the morrow the crowd which stood on the other side of the sea, having seen that there was no other little ship there except that into which his disciples had got, and that Jesus had not gone with his disciples into the ship, but [that] his disciples had gone away alone;
Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку.
(but other little ships out of Tiberias came near to the place where they ate bread after the Lord had given thanks;)
Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса.
when therefore the crowd saw that Jesus was not there, nor his disciples, *they* got into the ships, and came to Capernaum, seeking Jesus.
Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?»
And having found him the other side of the sea, they said to him, Rabbi, when art thou arrived here?
А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися.
Jesus the Bread of Life
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say to you, Ye seek me not because ye have seen signs, but because ye have eaten of the loaves and been filled.
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say to you, Ye seek me not because ye have seen signs, but because ye have eaten of the loaves and been filled.
Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, — яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.»
Work not [for] the food which perishes, but [for] the food which abides unto life eternal, which the Son of man shall give to you; for him has the Father sealed, [even] God.
Вони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?»
They said therefore to him, What should we do that we may work the works of God?
А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже — вірувати в того, кого він послав.»
Jesus answered and said to them, This is the work of God, that ye believe on him whom *he* has sent.
Тоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш?
They said therefore to him, What sign then doest thou that we may see and believe thee? what dost thou work?
Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.»
Our fathers ate the manna in the wilderness, as it is written, He gave them bread out of heaven to eat.
Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.
Jesus therefore said to them, Verily, verily, I say to you, [It is] not Moses that has given you the bread out of heaven; but my Father gives you the true bread out of heaven.
Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»
For the bread of God is he who comes down out of heaven and gives life to the world.
Мовили тоді до нього: «Господи, хліба такого давай нам повсякчасно!»
They said therefore to him, Lord, ever give to us this bread.
Ісус же їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — не голодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи.
[And] Jesus said to them, I am the bread of life: he that comes to me shall never hunger, and he that believes on me shall never thirst at any time.
Та я сказав був вам: Ви й бачили мене, а не віруєте.
But I have said to you, that ye have also seen me and do not believe.
Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину;
All that the Father gives me shall come to me, and him that comes to me I will not at all cast out.
бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав.
For I am come down from heaven, not that I should do *my* will, but the will of him that has sent me.
Оце ж воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він дав мені, я нічого не погубив, лише воскресив його останнього дня.
And this is the will of him that has sent me, that of all that he has given me I should lose nothing, but should raise it up in the last day.
Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.»
For this is the will of my Father, that every one who sees the Son, and believes on him, should have life eternal; and I will raise him up at the last day.
І обурились юдеї на нього, що сказав був: «Я хліб, який з неба зійшов»,
The Jews therefore murmured about him, because he said, I am the bread which has come down out of heaven.
і говорили: «Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що його батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: Я зійшов з неба?»
And they said, Is not this Jesus the son of Joseph, whose father and mother we have known? how then does *he* say, I am come down out of heaven?
А Ісус їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою.
Jesus therefore answered and said to them, Murmur not among yourselves.
Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, — і я воскрешу його останнього дня.
No one can come to me except the Father who has sent me draw him, and I will raise him up in the last day.
Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить.
It is written in the prophets, And they shall be all taught of God. Every one that has heard from the Father [himself], and has learned [of him], comes to me;
Не (кажу), щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога.
not that any one has seen the Father, except he who is of God, he has seen the Father.
Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним.
Verily, verily, I say to you, He that believes [on me] has life eternal.
Батьки ваші манну в пустині споживали, — і померли.
Your fathers ate the manna in the wilderness and died.
Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер.
This is the bread which comes down out of heaven, that one may eat of it and not die.
Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це — тіло моє за життя світу.»
I am the living bread which has come down out of heaven: if any one shall have eaten of this bread he shall live for ever; but the bread withal which I shall give is my flesh, which I will give for the life of the world.
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?»
The Jews therefore contended among themselves, saying, How can he give us this flesh to eat?
А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі.
Jesus therefore said to them, Verily, verily, I say unto you, Unless ye shall have eaten the flesh of the Son of man, and drunk his blood, ye have no life in yourselves.
Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
He that eats my flesh and drinks my blood has life eternal, and I will raise him up at the last day:
Бо тіло моє — їжа правдива, і кров моя — правдивий напій.
for my flesh is truly food and my blood is truly drink.
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я — в ньому.
He that eats my flesh and drinks my blood dwells in me and I in him.
Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною.
As the living Father has sent me and I live on account of the Father, *he* also who eats me shall live also on account of me.
Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»
This is the bread which has come down out of heaven. Not as the fathers ate and died: he that eats this bread shall live for ever.
Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі.
These things he said in [the] synagogue, teaching in Capernaum.
Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»
Many Disciples Turn Away
Many therefore of his disciples having heard [it] said, This word is hard; who can hear it?
Many therefore of his disciples having heard [it] said, This word is hard; who can hear it?
Ісус же, знавши в собі що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу?
But Jesus, knowing in himself that his disciples murmur concerning this, said to them, Does this offend you?
А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, — що тоді?
If then ye see the Son of man ascending up where he was before?
Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух — ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.
It is the Spirit which quickens, the flesh profits nothing: the words which I have spoken unto you are spirit and are life.
Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його.
But there are some of you who do not believe. For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who would deliver him up.
Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.»
And he said, Therefore said I unto you, that no one can come to me unless it be given to him from the Father.
Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.
Peter's Confession of Faith
From that [time] many of his disciples went away back and walked no more with him.
From that [time] many of his disciples went away back and walked no more with him.
Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?»
Jesus therefore said to the twelve, Will ye also go away?
Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе — слова життя вічного!
Simon Peter answered him, Lord, to whom shall we go? thou hast words of life eternal;
Ми й увірували й спізнали, що ти — Божий Святий.»
and we have believed and known that thou art the holy one of God.
Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас — диявол!»
Jesus answered them, Have not I chosen you the twelve? and of you one is a devil.