Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
English Standard Version
По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.
Jesus Feeds the Five Thousand
After this Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee, which is the Sea of Tiberias.
After this Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee, which is the Sea of Tiberias.
І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.
And a large crowd was following him, because they saw the signs that he was doing on the sick.
Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми.
Jesus went up on the mountain, and there he sat down with his disciples.
А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського.
Now the Passover, the feast of the Jews, was at hand.
Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?»
Lifting up his eyes, then, and seeing that a large crowd was coming toward him, Jesus said to Philip, “Where are we to buy bread, so that these people may eat?”
Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити.
He said this to test him, for he himself knew what he would do.
Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.»
Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter’s brother, said to him,
«Є тут один хлопчина; він має п'ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!»
“There is a boy here who has five barley loaves and two fish, but what are they for so many?”
І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки — числом тисяч із п'ять.
Jesus said, “Have the people sit down.” Now there was much grass in the place. So the men sat down, about five thousand in number.
І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли.
Jesus then took the loaves, and when he had given thanks, he distributed them to those who were seated. So also the fish, as much as they wanted.
Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.»
And when they had eaten their fill, he told his disciples, “Gather up the leftover fragments, that nothing may be lost.”
Отож зібрали — і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли.
So they gathered them up and filled twelve baskets with fragments from the five barley loaves left by those who had eaten.
Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»
When the people saw the sign that he had done, they said, “This is indeed the Prophet who is to come into the world!”
І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, — і віддалився сам-один на гору знов.
Perceiving then that they were about to come and take him by force to make him king, Jesus withdrew again to the mountain by himself.
Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя
Jesus Walks on Water
When evening came, his disciples went down to the sea,
When evening came, his disciples went down to the sea,
і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них.
got into a boat, and started across the sea to Capernaum. It was now dark, and Jesus had not yet come to them.
І схвилювалося море від великого вітровію.
The sea became rough because a strong wind was blowing.
Пропливли вони з двадцять п'ять чи тридцять стадій, аж бачать — Ісус іде морем, до човна зближається, — та й налякались.
І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.
Then they were glad to take him into the boat, and immediately the boat was at the land to which they were going.
А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі.
I Am the Bread of Life
On the next day the crowd that remained on the other side of the sea saw that there had been only one boat there, and that Jesus had not entered the boat with his disciples, but that his disciples had gone away alone.
On the next day the crowd that remained on the other side of the sea saw that there had been only one boat there, and that Jesus had not entered the boat with his disciples, but that his disciples had gone away alone.
Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку.
Other boats from Tiberias came near the place where they had eaten the bread after the Lord had given thanks.
Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса.
So when the crowd saw that Jesus was not there, nor his disciples, they themselves got into the boats and went to Capernaum, seeking Jesus.
Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?»
When they found him on the other side of the sea, they said to him, “Rabbi, when did you come here?”
А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися.
Jesus answered them, “Truly, truly, I say to you, you are seeking me, not because you saw signs, but because you ate your fill of the loaves.
Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, — яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.»
Do not work for the food that perishes, but for the food that endures to eternal life, which the Son of Man will give to you. For on him God the Father has set his seal.”
Вони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?»
Then they said to him, “What must we do, to be doing the works of God?”
А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже — вірувати в того, кого він послав.»
Jesus answered them, “This is the work of God, that you believe in him whom he has sent.”
Тоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш?
So they said to him, “Then what sign do you do, that we may see and believe you? What work do you perform?
Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.»
Our fathers ate the manna in the wilderness; as it is written, ‘He gave them bread from heaven to eat.’”
Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.
Jesus then said to them, “Truly, truly, I say to you, it was not Moses who gave you the bread from heaven, but my Father gives you the true bread from heaven.
Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»
For the bread of God is he who comes down from heaven and gives life to the world.”
Мовили тоді до нього: «Господи, хліба такого давай нам повсякчасно!»
They said to him, “Sir, give us this bread always.”
Ісус же їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — не голодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи.
Jesus said to them, “I am the bread of life; whoever comes to me shall not hunger, and whoever believes in me shall never thirst.
Та я сказав був вам: Ви й бачили мене, а не віруєте.
But I said to you that you have seen me and yet do not believe.
Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину;
All that the Father gives me will come to me, and whoever comes to me I will never cast out.
бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав.
For I have come down from heaven, not to do my own will but the will of him who sent me.
Оце ж воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він дав мені, я нічого не погубив, лише воскресив його останнього дня.
And this is the will of him who sent me, that I should lose nothing of all that he has given me, but raise it up on the last day.
Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.»
For this is the will of my Father, that everyone who looks on the Son and believes in him should have eternal life, and I will raise him up on the last day.”
І обурились юдеї на нього, що сказав був: «Я хліб, який з неба зійшов»,
So the Jews grumbled about him, because he said, “I am the bread that came down from heaven.”
і говорили: «Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що його батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: Я зійшов з неба?»
They said, “Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? How does he now say, ‘I have come down from heaven’?”
А Ісус їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою.
Jesus answered them, “Do not grumble among yourselves.
Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, — і я воскрешу його останнього дня.
No one can come to me unless the Father who sent me draws him. And I will raise him up on the last day.
Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить.
It is written in the Prophets, ‘And they will all be taught by God.’ Everyone who has heard and learned from the Father comes to me —
Не (кажу), щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога.
not that anyone has seen the Father except he who is from God; he has seen the Father.
Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним.
Truly, truly, I say to you, whoever believes has eternal life.
Батьки ваші манну в пустині споживали, — і померли.
Your fathers ate the manna in the wilderness, and they died.
Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер.
This is the bread that comes down from heaven, so that one may eat of it and not die.
Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це — тіло моє за життя світу.»
I am the living bread that came down from heaven. If anyone eats of this bread, he will live forever. And the bread that I will give for the life of the world is my flesh.”
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?»
The Jews then disputed among themselves, saying, “How can this man give us his flesh to eat?”
А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі.
So Jesus said to them, “Truly, truly, I say to you, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink his blood, you have no life in you.
Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
Whoever feeds on my flesh and drinks my blood has eternal life, and I will raise him up on the last day.
Бо тіло моє — їжа правдива, і кров моя — правдивий напій.
For my flesh is true food, and my blood is true drink.
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я — в ньому.
Whoever feeds on my flesh and drinks my blood abides in me, and I in him.
Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною.
As the living Father sent me, and I live because of the Father, so whoever feeds on me, he also will live because of me.
Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»
Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі.
Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»
The Words of Eternal Life
When many of his disciples heard it, they said, “This is a hard saying; who can listen to it?”
When many of his disciples heard it, they said, “This is a hard saying; who can listen to it?”
Ісус же, знавши в собі що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу?
But Jesus, knowing in himself that his disciples were grumbling about this, said to them, “Do you take offense at this?
А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, — що тоді?
Then what if you were to see the Son of Man ascending to where he was before?
Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух — ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.
It is the Spirit who gives life; the flesh is no help at all. The words that I have spoken to you are spirit and life.
Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його.
But there are some of you who do not believe.” (For Jesus knew from the beginning who those were who did not believe, and who it was who would betray him.)
Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.»
And he said, “This is why I told you that no one can come to me unless it is granted him by the Father.”
Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.
After this many of his disciples turned back and no longer walked with him.
Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?»
So Jesus said to the twelve, “Do you want to go away as well?”
Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе — слова життя вічного!
Simon Peter answered him, “Lord, to whom shall we go? You have the words of eternal life,
Ми й увірували й спізнали, що ти — Божий Святий.»
and we have believed, and have come to know, that you are the Holy One of God.”
Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас — диявол!»
Jesus answered them, “Did I not choose you, the twelve? And yet one of you is a devil.”