Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
King James Bible
По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.
The Feeding of the Five Thousand
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.
And a great multitude followed him, because they saw his miracles which he did on them that were diseased.
Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми.
And Jesus went up into a mountain, and there he sat with his disciples.
А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського.
And the passover, a feast of the Jews, was nigh.
Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?»
When Jesus then lifted up his eyes, and saw a great company come unto him, he saith unto Philip, Whence shall we buy bread, that these may eat?
Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити.
And this he said to prove him: for he himself knew what he would do.
Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.»
Philip answered him, Two hundred pennyworth of bread is not sufficient for them, that every one of them may take a little.
Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, saith unto him,
«Є тут один хлопчина; він має п'ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!»
There is a lad here, which hath five barley loaves, and two small fishes: but what are they among so many?
І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки — числом тисяч із п'ять.
And Jesus said, Make the men sit down. Now there was much grass in the place. So the men sat down, in number about five thousand.
І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли.
And Jesus took the loaves; and when he had given thanks, he distributed to the disciples, and the disciples to them that were set down; and likewise of the fishes as much as they would.
Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.»
When they were filled, he said unto his disciples, Gather up the fragments that remain, that nothing be lost.
Отож зібрали — і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли.
Therefore they gathered them together, and filled twelve baskets with the fragments of the five barley loaves, which remained over and above unto them that had eaten.
Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»
Then those men, when they had seen the miracle that Jesus did, said, This is of a truth that prophet that should come into the world.
І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, — і віддалився сам-один на гору знов.
When Jesus therefore perceived that they would come and take him by force, to make him a king, he departed again into a mountain himself alone.
Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя
Jesus Walks on Water
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них.
And entered into a ship, and went over the sea toward Capernaum. And it was now dark, and Jesus was not come to them.
І схвилювалося море від великого вітровію.
And the sea arose by reason of a great wind that blew.
Пропливли вони з двадцять п'ять чи тридцять стадій, аж бачать — Ісус іде морем, до човна зближається, — та й налякались.
So when they had rowed about five and twenty or thirty furlongs, they see Jesus walking on the sea, and drawing nigh unto the ship: and they were afraid.
І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.
Then they willingly received him into the ship: and immediately the ship was at the land whither they went.
А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі.
The day following, when the people which stood on the other side of the sea saw that there was none other boat there, save that one whereinto his disciples were entered, and that Jesus went not with his disciples into the boat, but that his disciples were gone away alone;
Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку.
(Howbeit there came other boats from Tiberias nigh unto the place where they did eat bread, after that the Lord had given thanks:)
Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса.
When the people therefore saw that Jesus was not there, neither his disciples, they also took shipping, and came to Capernaum, seeking for Jesus.
Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?»
And when they had found him on the other side of the sea, they said unto him, Rabbi, when camest thou hither?
А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися.
Jesus the Bread of Life
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, — яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.»
Labour not for the meat which perisheth, but for that meat which endureth unto everlasting life, which the Son of man shall give unto you: for him hath God the Father sealed.
Вони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?»
Then said they unto him, What shall we do, that we might work the works of God?
А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже — вірувати в того, кого він послав.»
Jesus answered and said unto them, This is the work of God, that ye believe on him whom he hath sent.
Тоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш?
They said therefore unto him, What sign shewest thou then, that we may see, and believe thee? what dost thou work?
Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.»
Our fathers did eat manna in the desert; as it is written, He gave them bread from heaven to eat.
Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Moses gave you not that bread from heaven; but my Father giveth you the true bread from heaven.
Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»
For the bread of God is he which cometh down from heaven, and giveth life unto the world.
Мовили тоді до нього: «Господи, хліба такого давай нам повсякчасно!»
Then said they unto him, Lord, evermore give us this bread.
Ісус же їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — не голодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи.
And Jesus said unto them, I am the bread of life: he that cometh to me shall never hunger; and he that believeth on me shall never thirst.
Та я сказав був вам: Ви й бачили мене, а не віруєте.
But I said unto you, That ye also have seen me, and believe not.
Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину;
All that the Father giveth me shall come to me; and him that cometh to me I will in no wise cast out.
бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав.
For I came down from heaven, not to do mine own will, but the will of him that sent me.
Оце ж воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він дав мені, я нічого не погубив, лише воскресив його останнього дня.
And this is the Father's will which hath sent me, that of all which he hath given me I should lose nothing, but should raise it up again at the last day.
Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.»
And this is the will of him that sent me, that every one which seeth the Son, and believeth on him, may have everlasting life: and I will raise him up at the last day.
І обурились юдеї на нього, що сказав був: «Я хліб, який з неба зійшов»,
The Jews then murmured at him, because he said, I am the bread which came down from heaven.
і говорили: «Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що його батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: Я зійшов з неба?»
And they said, Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? how is it then that he saith, I came down from heaven?
А Ісус їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою.
Jesus therefore answered and said unto them, Murmur not among yourselves.
Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, — і я воскрешу його останнього дня.
No man can come to me, except the Father which hath sent me draw him: and I will raise him up at the last day.
Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить.
It is written in the prophets, And they shall be all taught of God. Every man therefore that hath heard, and hath learned of the Father, cometh unto me.
Не (кажу), щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога.
Not that any man hath seen the Father, save he which is of God, he hath seen the Father.
Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним.
Verily, verily, I say unto you, He that believeth on me hath everlasting life.
Батьки ваші манну в пустині споживали, — і померли.
Your fathers did eat manna in the wilderness, and are dead.
Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер.
This is the bread which cometh down from heaven, that a man may eat thereof, and not die.
Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це — тіло моє за життя світу.»
I am the living bread which came down from heaven: if any man eat of this bread, he shall live for ever: and the bread that I will give is my flesh, which I will give for the life of the world.
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?»
The Jews therefore strove among themselves, saying, How can this man give us his flesh to eat?
А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі.
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Except ye eat the flesh of the Son of man, and drink his blood, ye have no life in you.
Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
Whoso eateth my flesh, and drinketh my blood, hath eternal life; and I will raise him up at the last day.
Бо тіло моє — їжа правдива, і кров моя — правдивий напій.
For my flesh is meat indeed, and my blood is drink indeed.
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я — в ньому.
He that eateth my flesh, and drinketh my blood, dwelleth in me, and I in him.
Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною.
As the living Father hath sent me, and I live by the Father: so he that eateth me, even he shall live by me.
Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»
This is that bread which came down from heaven: not as your fathers did eat manna, and are dead: he that eateth of this bread shall live for ever.
Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі.
These things said he in the synagogue, as he taught in Capernaum.
Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»
Many Disciples Turn Away
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Ісус же, знавши в собі що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу?
When Jesus knew in himself that his disciples murmured at it, he said unto them, Doth this offend you?
А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, — що тоді?
What and if ye shall see the Son of man ascend up where he was before?
Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух — ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.
It is the spirit that quickeneth; the flesh profiteth nothing: the words that I speak unto you, they are spirit, and they are life.
Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його.
But there are some of you that believe not. For Jesus knew from the beginning who they were that believed not, and who should betray him.
Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.»
And he said, Therefore said I unto you, that no man can come unto me, except it were given unto him of my Father.
Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.
Peter's Confession of Faith
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?»
Then said Jesus unto the twelve, Will ye also go away?
Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе — слова життя вічного!
Then Simon Peter answered him, Lord, to whom shall we go? thou hast the words of eternal life.
Ми й увірували й спізнали, що ти — Божий Святий.»
And we believe and are sure that thou art that Christ, the Son of the living God.
Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас — диявол!»
Jesus answered them, Have not I chosen you twelve, and one of you is a devil?