Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Дії 9) | (Дії 11) →

Переклад Хоменка

New King James Version

Дії 10

Acts 10

  • 1
    А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,
  • 1
    Cornelius Sends a Delegation

    There was a certain man in Caesarea called Cornelius, a centurion of what was called the Italian [a]Regiment,
  • 2
    побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.
  • 2
    a devout man and one who feared God with all his household, who gave [b]alms generously to the people, and prayed to God always.
  • 3
    Бачив він — десь коло дев'ятої години дня — ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!»
  • 3
    About [c]the ninth hour of the day he saw clearly in a vision an angel of God coming in and saying to him, “Cornelius!”
  • 4
    Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.
  • 4
    And when he observed him, he was afraid, and said, “What is it, lord?”
    So he said to him, “Your prayers and your alms have come up for a memorial before God.
  • 5
    Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.
  • 5
    Now send men to Joppa, and send for Simon whose surname is Peter.
  • 6
    Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»
  • 6
    He is lodging with Simon, a tanner, whose house is by the sea. He[d] will tell you what you must do.”
  • 7
    І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,
  • 7
    And when the angel who spoke to him had departed, Cornelius called two of his household servants and a devout soldier from among those who waited on him continually.
  • 8
    і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.
  • 8
    So when he had explained all these things to them, he sent them to Joppa.
  • 9
    Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.
  • 9
    Peter’s Vision

    The next day, as they went on their journey and drew near the city, Peter went up on the housetop to pray, about [e]the sixth hour.
  • 10
    Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього:
  • 10
    Then he became very hungry and wanted to eat; but while they made ready, he fell into a trance
  • 11
    бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю.
  • 11
    and saw heaven opened and an object like a great sheet bound at the four corners, descending to him and let down to the earth.
  • 12
    Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.
  • 12
    In it were all kinds of four-footed animals of the earth, wild beasts, creeping things, and birds of the air.
  • 13
    І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»
  • 13
    And a voice came to him, “Rise, Peter; kill and eat.”
  • 14
    Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.»
  • 14
    But Peter said, “Not so, Lord! For I have never eaten anything common or unclean.”
  • 15
    І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»
  • 15
    And a voice spoke to him again the second time, “What God has [f]cleansed you must not call common.”
  • 16
    Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.
  • 16
    This was done three times. And the object was taken up into heaven again.
  • 17
    Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, — он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей
  • 17
    Summoned to Caesarea

    Now while Peter [g]wondered within himself what this vision which he had seen meant, behold, the men who had been sent from Cornelius had made inquiry for Simon’s house, and stood before the gate.
  • 18
    і, покликавши, спитали, чи тут гостює Симон, на прізвище Петро.
  • 18
    And they called and asked whether Simon, whose surname was Peter, was lodging there.
  • 19
    А як Петро роздумував над тим видінням, Дух сказав до нього: «Он три чоловіки тебе шукають.
  • 19
    While Peter thought about the vision, the Spirit said to him, “Behold, three men are seeking you.
  • 20
    Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх.»
  • 20
    Arise therefore, go down and go with them, doubting nothing; for I have sent them.”
  • 21
    Зійшов Петро до тих мужів і мовив: «Ось я! Я той, кого ви шукаєте. Яка причина вашого приходу?»
  • 21
    Then Peter went down to the men [h]who had been sent to him from Cornelius, and said, “Yes, I am he whom you seek. For what reason have you come?”
  • 22
    Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.»
  • 22
    And they said, “Cornelius the centurion, a just man, one who fears God and has a good reputation among all the nation of the Jews, was divinely instructed by a holy angel to summon you to his house, and to hear words from you.”
  • 23
    Отже, він запросив їх до себе та прийняв їх. Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним.
  • 23
    Then he invited them in and lodged them.
    On the next day Peter went away with them, and some brethren from Joppa accompanied him.
  • 24
    Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. А Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх.
  • 24
    Peter Meets Cornelius

    And the following day they entered Caesarea. Now Cornelius was waiting for them, and had called together his relatives and close friends.
  • 25
    І саме як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.
  • 25
    As Peter was coming in, Cornelius met him and fell down at his feet and worshiped him.
  • 26
    Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, бо я теж людина.»
  • 26
    But Peter lifted him up, saying, “Stand up; I myself am also a man.”
  • 27
    І, розмовляючи з ним, увійшов до середини, знайшов багато зібраних,
  • 27
    And as he talked with him, he went in and found many who had come together.
  • 28
    і до них промовив: «Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту.
  • 28
    Then he said to them, “You know how unlawful it is for a Jewish man to keep company with or go to one of another nation. But God has shown me that I should not call any man common or unclean.
  • 29
    Тому я без вагання прибув на ваш поклик. Питаю, отже, з якої причини ви по мене посилали?»
  • 29
    Therefore I came without objection as soon as I was sent for. I ask, then, for what reason have you sent for me?”
  • 30
    Корнилій відповів: «Ось уже четвертий день, як я о цій годині, о дев'ятій, молився у своїй хаті, аж ось передо мною став чоловік у сяючій одежі
  • 30
    So Cornelius said, [i]“Four days ago I was fasting until this hour; and at the ninth hour I prayed in my house, and behold, a man stood before me in bright clothing,
  • 31
    і мовив: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
  • 31
    and said, ‘Cornelius, your prayer has been heard, and your [j]alms are remembered in the sight of God.
  • 32
    Пошли, отже, в Яффу і приклич Симона, що зветься Петром. Він перебуває в хаті Симона гарбаря, край моря.
  • 32
    Send therefore to Joppa and call Simon here, whose surname is Peter. He is lodging in the house of Simon, a tanner, by the sea. [k]When he comes, he will speak to you.’
  • 33
    Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.»
  • 33
    So I sent to you immediately, and you have done well to come. Now therefore, we are all present before God, to hear all the things commanded you by God.”
  • 34
    Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу,
  • 34
    Preaching to Cornelius’ Household

    Then Peter opened his mouth and said: “In truth I perceive that God shows no partiality.
  • 35
    а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний.
  • 35
    But in every nation whoever fears Him and works righteousness is accepted by Him.
  • 36
    Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх.
  • 36
    The word which God sent to the [l]children of Israel, preaching peace through Jesus Christ — He is Lord of all —
  • 37
    Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан:
  • 37
    that word you know, which was proclaimed throughout all Judea, and began from Galilee after the baptism which John preached:
  • 38
    про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.
  • 38
    how God anointed Jesus of Nazareth with the Holy Spirit and with power, who went about doing good and healing all who were oppressed by the devil, for God was with Him.
  • 39
    І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили.
  • 39
    And we are witnesses of all things which He did both in the land of the Jews and in Jerusalem, whom [m]they killed by hanging on a tree.
  • 40
    Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись,
  • 40
    Him God raised up on the third day, and showed Him openly,
  • 41
    не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.
  • 41
    not to all the people, but to witnesses chosen before by God, even to us who ate and drank with Him after He arose from the dead.
  • 42
    І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих.
  • 42
    And He commanded us to preach to the people, and to testify that it is He who was ordained by God to be Judge of the living and the dead.
  • 43
    Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів.»
  • 43
    To Him all the prophets witness that, through His name, whoever believes in Him will receive remission[n] of sins.”
  • 44
    Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову.
  • 44
    The Holy Spirit Falls on the Gentiles

    While Peter was still speaking these words, the Holy Spirit fell upon all those who heard the word.
  • 45
    Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган;
  • 45
    And [o]those of the circumcision who believed were astonished, as many as came with Peter, because the gift of the Holy Spirit had been poured out on the Gentiles also.
  • 46
    бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався:
  • 46
    For they heard them speak with tongues and magnify God.
    Then Peter answered,
  • 47
    «Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?»
  • 47
    “Can anyone forbid water, that these should not be baptized who have received the Holy Spirit just as we have?”
  • 48
    І повелів, щоб їх христили во ім'я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів.
  • 48
    And he commanded them to be baptized in the name of the Lord. Then they asked him to stay a few days.
    • ← (Дії 9) | (Дії 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025