Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 9) | (Дії 11) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,
  • Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
  • побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.
  • З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
  • Бачив він — десь коло дев'ятої години дня — ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!»
  • Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
  • Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.
  • Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
  • Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.
  • Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
  • Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»
  • Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
  • І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,
  • Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
  • і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.
  • і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
  • Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.
  • А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
  • Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього:
  • І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
  • бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю.
  • і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
  • Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.
  • У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
  • І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»
  • І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
  • Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.»
  • А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
  • І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»
  • І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
  • Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.
  • І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
  • Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, — он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей
  • Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
  • і, покликавши, спитали, чи тут гостює Симон, на прізвище Петро.
  • і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
  • А як Петро роздумував над тим видінням, Дух сказав до нього: «Он три чоловіки тебе шукають.
  • Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
  • Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх.»
  • Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
  • Зійшов Петро до тих мужів і мовив: «Ось я! Я той, кого ви шукаєте. Яка причина вашого приходу?»
  • І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
  • Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.»
  • А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
  • Отже, він запросив їх до себе та прийняв їх. Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним.
  • Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
  • Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. А Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх.
  • І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
  • І саме як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.
  • А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
  • Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, бо я теж людина.»
  • Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
  • І, розмовляючи з ним, увійшов до середини, знайшов багато зібраних,
  • І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
  • і до них промовив: «Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту.
  • і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
  • Тому я без вагання прибув на ваш поклик. Питаю, отже, з якої причини ви по мене посилали?»
  • Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
  • Корнилій відповів: «Ось уже четвертий день, як я о цій годині, о дев'ятій, молився у своїй хаті, аж ось передо мною став чоловік у сяючій одежі
  • А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
  • і мовив: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
  • й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
  • Пошли, отже, в Яффу і приклич Симона, що зветься Петром. Він перебуває в хаті Симона гарбаря, край моря.
  • Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
  • Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.»
  • Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
  • Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу,
  • А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
  • а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний.
  • але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
  • Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх.
  • Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
  • Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан:
  • Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
  • про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.
  • Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
  • І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили.
  • І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
  • Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись,
  • Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
  • не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.
  • не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
  • І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих.
  • І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
  • Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів.»
  • Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
  • Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову.
  • Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
  • Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган;
  • А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
  • бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався:
  • Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
  • «Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?»
  • „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
  • І повелів, щоб їх христили во ім'я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів.
  • І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.

  • ← (Дії 9) | (Дії 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025