Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло.
В Антиохии, в тамошней церкви, были некоторые пророки и учители: Варнава, и Симеон, называемый Нигер, и Луций Киринеянин, и Манаил, совоспитанник Ирода четвертовластника, и Савл.
Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»
Когда они служили Господу и постились, Дух Святой сказал: отделите Мне Варнаву и Савла на дело, к которому Я призвал их.
Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили.
Тогда они, совершив пост и молитву и возложив на них руки, отпустили их.
Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.
Сии, быв посланы Духом Святым, пришли в Селевкию, а оттуда отплыли в Кипр;
Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.
и, быв в Саламине, проповедовали слово Божие в синагогах Иудейских; имели же при себе и Иоанна для служения.
Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім'я Вар-Ісус,
Пройдя весь остров до Пафа, нашли они некоторого волхва, лжепророка, Иудеянина, именем Вариисуса,
який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже.
который находился с проконсулом Сергием Павлом, мужем разумным. Сей, призвав Варнаву и Савла, пожелал услышать слово Божие.
Але Елімас, ворожбит — так бо перекладається його ім'я — виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути.
А Елима волхв (ибо то значит имя его) противился им, стараясь отвратить проконсула от веры.
Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно
Но Савл, он же и Павел, исполнившись Духа Святого и устремив на него взор,
і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні?
сказал: о, исполненный всякого коварства и всякого злодейства, сын диавола, враг всякой правды! перестанешь ли ты совращать с прямых путей Господних?
Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.
И ныне вот, рука Господня на тебя: ты будешь слеп и не увидишь солнца до времени. И вдруг напал на него мрак и тьма, и он, обращаясь туда и сюда, искал вожатого.
Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.
Тогда проконсул, увидев происшедшее, уверовал, дивясь учению Господню.
А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим.
Отплыв из Пафа, Павел и бывшие при нём прибыли в Пергию, в Памфилии. Но Иоанн, отделившись от них, возвратился в Иерусалим.
Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали.
Они же, проходя от Пергии, прибыли в Антиохию Писидийскую и, войдя в синагогу в день субботний, сели.
А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.»
После чтения закона и пророков, начальники синагоги послали сказать им: мужи братия! если у вас есть слово наставления к народу, говорите.
Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!
Павел, встав и дав знак рукою, сказал: мужи Израильтяне и боящиеся Бога! послушайте.
Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.
Бог народа сего избрал отцов наших и возвысил сей народ во время пребывания в земле Египетской, и мышцею вознесённою вывел их из неё,
вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю,
И, истребив семь народов в земле Ханаанской, разделил им в наследие землю их.
майже по чотириста п'ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.
И после сего, около четырёхсот пятидесяти лет, давал им судей до пророка Самуила.
Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років.
Потом просили они царя, и Бог дал им Саула, сына Кисова, мужа из колена Вениаминова. Так прошло лет сорок.
Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю.
Отринув его, поставил им царём Давида, о котором и сказал, свидетельствуя: «нашёл Я мужа по сердцу Моему, Давида, сына Иессеева, который исполнит все хотения Мои».
З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса,
Из его-то потомства Бог по обетованию воздвиг Израилю Спасителя Иисуса.
під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.
Перед самым явлением Его Иоанн проповедовал крещение покаяния всему народу Израильскому.
Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати.
При окончании же поприща своего Иоанн говорил: «за кого почитаете вы меня? я не тот; но вот, идёт за мною, у Которого я недостоин развязать обувь на ногах».
Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння.
Мужи братия, дети рода Авраамова, и боящиеся Бога между вами! вам послано слово спасения сего.
Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.
Ибо жители Иерусалима и начальники их, не узнав Его и осудив, исполнили слова пророческие, читаемые каждую субботу,
І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його.
и, не найдя в Нём никакой вины, достойной смерти, просили Пилата убить Его.
А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу.
Когда же исполнили всё написанное о Нём, то, сняв с древа, положили Его во гроб.
і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом.
Он в продолжение многих дней являлся тем, которые вышли с Ним из Галилеи в Иерусалим и которые ныне суть свидетели Его перед народом.
І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим.
И мы благовествуем вам, что обетование, данное отцам, Бог исполнил нам, детям их, воскресив Иисуса,
Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти — мій син; я сьогодні зродив тебе. —
как и во втором псалме написано: «Ты Сын Мой: Я ныне родил Тебя».
А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. —
А что воскресил Его из мёртвых, так что Он уже не обратится в тление, о сём сказал так: «Я дам вам милости, обещанные Давиду, верно».
Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. —
Посему и в другом месте говорит: «не дашь Святому Твоему увидеть тление».
Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив.
Давид, в своё время послужив изволению Божию, почил, и приложился к отцам своим, и увидел тление;
Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.
а Тот, Которого Бог воскресил, не увидел тления.
Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея,
Итак, да будет известно вам, мужи братия, что ради Него возвещается вам прощение грехов;
ним кожний віруючий виправдується.
и во всём, в чём вы не могли оправдаться законом Моисеевым, оправдывается Им всякий верующий.
Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків:
Берегитесь же, чтобы не пришло на вас сказанное у пророков:
Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.»
«смотрите, презрители, подивитесь и исчезните; ибо Я делаю дело во дни ваши, дело, которому не поверили бы вы, если бы кто рассказывал вам».
Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме.
При выходе их из Иудейской синагоги язычники просили их говорить о том же в следующую субботу.
А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій.
Когда же собрание было распущено, то многие Иудеи и чтители Бога, обращённые из язычников, последовали за Павлом и Варнавою, которые, беседуя с ними, убеждали их пребывать в благодати Божией.
Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже.
В следующую субботу почти весь город собрался слушать слово Божие.
Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.
Но Иудеи, увидев народ, исполнились зависти и, противореча и злословя, сопротивлялись тому, что говорил Павел.
Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган.
Тогда Павел и Варнава с дерзновением сказали: вам первым надлежало быть проповедану слову Божию, но как вы отвергаете его и сами себя делаете недостойными вечной жизни, то вот, мы обращаемся к язычникам.
Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.»
Ибо так заповедал нам Господь: «Я положил Тебя во свет язычникам, чтобы Ты был во спасение до края земли».
Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.
Язычники, слыша это, радовались и прославляли слово Господне, и уверовали все, которые были предуставлены к вечной жизни.
Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.
Но Иудеи, подстрекнув набожных и почётных женщин и первых в городе людей, воздвигли гонение на Павла и Варнаву и изгнали их из своих пределов.
Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію;
Они же, отрясши на них прах от ног своих, пошли в Иконию.