Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»
А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.
Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.
Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.
Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.
Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.
Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,
І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.
і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?
Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»
Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!
Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.
Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
З тим згоджуються і слова пророків, як написано:
І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,
„Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, — каже Господь, що чинить це,
щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,
Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.
але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»
Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.
Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!
написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,
Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,
то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.
Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:
Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»
стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,
Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.
А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.
А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.
А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»
А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.
А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.
Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.
І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.
А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.