Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 14) | (Дії 16) →

Переклад Хоменка

Сучасний переклад

  • Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»
  • Через деякий час прийшли якісь люди до Антіохії з Юдеї і почали навчати братів: «Якщо ви не обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете бути врятовані».
  • По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.
  • Павло й Варнава не погодилися з цим, і між ними зав’язалася гостра суперечка. Павло й Варнава і ще дехто були обрані йти до апостолів та старійшин у Єрусалим, і там обговорити це питання.
  • Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.
  • Церква вирядила їх в дорогу, і вони рушили через Фінікію та Самарію. По дорозі вони розповідали людям, як поганам потрібно було прийти до істинного Бога. Ці розповіді скрізь викликали радість поміж братів.
  • Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.
  • Коли вони прибули до Єрусалиму, їх радо зустріли церква, апостоли й старійшини, а вони розповіли про все, що Бог зробив разом із ними.
  • Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.
  • Дехто з віруючих, ті, хто належали до фарисеїв, встали й мовили: «Погани мусять бути обрізані, вони зобов’язані виконувати Закон Мойсеїв!»
  • От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
  • Тоді апостоли й старійшини зібралися разом, щоб вирішити це питання.
  • По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.
  • Після довгих обговорень Петро встав і сказав: «Браття, ви знаєте, що в найперші дні Бог обрав серед вас мене. Він зробив так, щоб саме з моїх уст погани почули Благовість і повірили.
  • І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,
  • Бог, Якому відкриті серця, засвідчив їм Свою прихильність, давши їм Дух Святий, як раніше нам.
  • і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.
  • Бог не зробив ніякої різниці між ними й нами, Він очистив серця їхні вірою.
  • Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?
  • А раз так, то нащо ж ви Бога випробовуєте? Навіщо намагаєтеся на шиї цих учнів накинути ярмо,[38] якого ні самі ми, ані наші предки не були спроможні нести?
  • А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»
  • Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».
  • Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.
  • Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.
  • А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!
  • Коли вони скінчили розповідати, встав Яків і сказав: «Браття, послухайте мене.
  • Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.
  • Симон розповів нам, як Бог уперше виявив Своє любов до поган, коли прийняв їх до Себе, щоб стали вони Його людьми.
  • З тим згоджуються і слова пророків, як написано:
  • Слова пророків узгоджуються з цим. Адже написано:
  • А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,
  • „Я повернусь після того і відбудую занепалий дім Давидів. Я підніму його з руїн і наново поставлю,
  • щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, — каже Господь, що чинить це,
  • щоб і решта людства, які будуть покликані іменем Моїм, могли шукати Господа. Отак мовить Господь, Який зробив все це.
  • йому відоме споконвіку.
  • І це було відоме в віках”. [39]
  • Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,
  • Через те, я вважаю, ми не повинні відштовхувати поган, які приходять до Бога.
  • але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.
  • Натомість ми повинні написати їм і застерегти їх від вживання їжі, споганеної бовванами, від перелюбу, від м’яса удушених тварин та крові.
  • Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»
  • Вони не повинні цього робити, бо в кожному місті з давніх-давен є ті, хто проповідують Закон Мойсея, та читають його щосуботи у синагогах».
  • Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.
  • Тоді апостоли та старійшини разом з усією церквою вирішили обрати з-поміж себе тих, кого вони пошлють до Антиохії разом з Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, якого ще звали Варсавою, та Силу — чоловіків, котрих поважали брати.
  • Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!
  • Через них передали такого листа:«Апостоли й старійшини, ваші брати шлють вітання братам з поган в Антиохії, Сирії та Кілікії.Любі Брати,
  • Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,
  • Ми чули, що дехто звертається до вас від нашого імені й своїми словами турбує і бентежить вас, але все те робилося без наших вказівок.
  • то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,
  • Усі ми згодилися й вирішили обрати з-поміж себе людей і послати їх до вас разом з нашими любими друзями Варнавою та Павлом.
  • людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
  • Вони віддали своє життям в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.
  • Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.
  • Тож ми посилаємо Юду й Силу, і вони на словах перекажуть вам те саме.
  • Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:
  • Для Святого Духа й для нас добре не обтяжувати вас нічим більшим, ніж ці необхідні речі:
  • стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»
  • Не вживайте того, що було принесене в пожертву бовванам,
    від вживання крові, м’яса задушених тварин та від розпусти.
  • Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,
  • Коли посланці Варнава, Павло, Юда й Сила прибули до Антиохії, вони зібрали віруючих і вручили їм листа.
  • а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.
  • Ті прочитали й дуже зраділи такій підтримці.
  • Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.
  • Юда й Сила, які самі були пророками, багато говорили з браттями, підтримуючи й зміцнюючи їхню віру.
  • По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.
  • Вони пробули там деякий час, а потім браття відпустили Юду й Силу з миром, і вони повернулися до тих, хто послав їх.
  • Сила задумав зостатися там.
  • [Однак Сила вирішив залишитися там.] [40]
  • Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.
  • Але Павло й Варнава залишилися в Антиохії. Разом з багатьма іншими вони навчали народ Слова Божого й Благовісті Господній.
  • По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»
  • За кілька днів по тому, Павло сказав Варнаві: «Давай повернемося до братів наших у всіх тих містах, де ми проповідували Слово Господа, й подивимося, як їм живеться».
  • А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.
  • Варнава хотів узяти з собою Іоана, якого ще називали Марком,
  • Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.
  • але Павло не вважав, що буде краще взяти з собою того, хто кинув їх у Памфилії і не пішов з ними на працю.
  • І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.
  • Між Павлом та Варнавою виникла незгода, і як наслідок, вони вирушили кожен своїм шляхом. Варнава взяв Марка й поплив з ним до Кіпру.
  • А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.
  • Павло обрав Силу і вони пішли через Сирію та Кілікію, допомагаючи церквам зміцнюватися, а браття з Антиохії доручили їх піклуванню Господа.

  • ← (Дії 14) | (Дії 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025