Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
English Standard Version
І він прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім'я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека.
Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії.
Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місцях; усі бо знали, що його батько був грек.
Paul wanted Timothy to accompany him, and he took him and circumcised him because of the Jews who were in those places, for they all knew that his father was a Greek.
Якже проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі.
As they went on their way through the cities, they delivered to them for observance the decisions that had been reached by the apostles and elders who were in Jerusalem.
Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно.
So the churches were strengthened in the faith, and they increased in numbers daily.
Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії.
The Macedonian Call
And they went through the region of Phrygia and Galatia, having been forbidden by the Holy Spirit to speak the word in Asia.
And they went through the region of Phrygia and Galatia, having been forbidden by the Holy Spirit to speak the word in Asia.
Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив,
And when they had come up to Mysia, they attempted to go into Bithynia, but the Spirit of Jesus did not allow them.
Аж тут з'явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам.»
And a vision appeared to Paul in the night: a man of Macedonia was standing there, urging him and saying, “Come over to Macedonia and help us.”
Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вийти в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангелію.
Відпливши з Троади, ми подались просто на Самотракію, а другого дня на Неаполь,
The Conversion of Lydia
So, setting sail from Troas, we made a direct voyage to Samothrace, and the following day to Neapolis,
So, setting sail from Troas, we made a direct voyage to Samothrace, and the following day to Neapolis,
звідти ж направилися на Филиппи, столичне місто частини Македонії — (римської) колонії. Ми перебули днів кілька у тім місті.
Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.
And on the Sabbath day we went outside the gate to the riverside, where we supposed there was a place of prayer, and we sat down and spoke to the women who had come together.
А слухала нас одна жінка, на ім'я Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятир, що почитала Бога. Господь відкрив їй серце так, що вона вважала на слова Павлові.
One who heard us was a woman named Lydia, from the city of Thyatira, a seller of purple goods, who was a worshiper of God. The Lord opened her heart to pay attention to what was said by Paul.
Коли ж охристилася вона і її дім, запросила нас, кажучи: «Як ви мене визнали за вірну Господові, ввійдіть і перебувайте у моїм домі.» І примусила нас.
And after she was baptized, and her household as well, she urged us, saying, “If you have judged me to be faithful to the Lord, come to my house and stay.” And she prevailed upon us.
Іншим разом, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток.
Paul and Silas in Prison
As we were going to the place of prayer, we were met by a slave girl who had a spirit of divination and brought her owners much gain by fortune-telling.
As we were going to the place of prayer, we were met by a slave girl who had a spirit of divination and brought her owners much gain by fortune-telling.
Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди — слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!»
She followed Paul and us, crying out, “These men are servants of the Most High God, who proclaim to you the way of salvation.”
Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.
And this she kept doing for many days. Paul, having become greatly annoyed, turned and said to the spirit, “I command you in the name of Jesus Christ to come out of her.” And it came out that very hour.
Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади.
But when her owners saw that their hope of gain was gone, they seized Paul and Silas and dragged them into the marketplace before the rulers.
Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї.
And when they had brought them to the magistrates, they said, “These men are Jews, and they are disturbing our city.
Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.»
They advocate customs that are not lawful for us as Romans to accept or practice.”
І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;
The crowd joined in attacking them, and the magistrates tore the garments off them and gave orders to beat them with rods.
завдавши їм чимало ран, кинули у в'язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх.
And when they had inflicted many blows upon them, they threw them into prison, ordering the jailer to keep them safely.
Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в'язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди.
Having received this order, he put them into the inner prison and fastened their feet in the stocks.
Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в'язні слухали їх.
The Philippian Jailer Converted
About midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the prisoners were listening to them,
About midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the prisoners were listening to them,
Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв'язалися.
and suddenly there was a great earthquake, so that the foundations of the prison were shaken. And immediately all the doors were opened, and everyone’s bonds were unfastened.
Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в'язні повтікали.
When the jailer woke and saw that the prison doors were open, he drew his sword and was about to kill himself, supposing that the prisoners had escaped.
Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!»
But Paul cried with a loud voice, “Do not harm yourself, for we are all here.”
І, попросивши світла, тюремник ускочив до в'язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;
а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»
Then he brought them out and said, “Sirs, what must I do to be saved?”
Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.»
And they said, “Believe in the Lord Jesus, and you will be saved, you and your household.”
І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі.
And they spoke the word of the Lord to him and to all who were in his house.
А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми.
And he took them the same hour of the night and washed their wounds; and he was baptized at once, he and all his family.
Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.
Then he brought them up into his house and set food before them. And he rejoiced along with his entire household that he had believed in God.
Коли настав день, воєводи послали лікторів, кажучи: «Відпусти тих людей.»
But when it was day, the magistrates sent the police, saying, “Let those men go.”
Тюремник доніс ті слова Павлові: «Прислали воєводи, щоб вас відпустити; виходьте ж тепер і йдіть собі в мирі.»
And the jailer reported these words to Paul, saying, “The magistrates have sent to let you go. Therefore come out now and go in peace.”
Але Павло промовив до них: «Нас, римлян, без судової розправи прилюдно вибили різками і кинули в тюрму, а тепер потай нас виганяють? Ні бо! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!»
But Paul said to them, “They have beaten us publicly, uncondemned, men who are Roman citizens, and have thrown us into prison; and do they now throw us out secretly? No! Let them come themselves and take us out.”
Ліктори донесли ці слова воєводам. А ті, почувши, що вони римляни, злякались
The police reported these words to the magistrates, and they were afraid when they heard that they were Roman citizens.
і, прийшовши, попросили в них вибачення; а як вивели, попросили вийти з міста.
So they came and apologized to them. And they took them out and asked them to leave the city.