Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
English Standard Version
Як Аполлос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів,
спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух.»
And he said to them, “Did you receive the Holy Spirit when you believed?” And they said, “No, we have not even heard that there is a Holy Spirit.”
І він спитав: «Яким хрищенням ви христились?» Ці відповіли: «Хрищенням Йоана.»
And he said, “Into what then were you baptized?” They said, “Into John’s baptism.”
Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.»
And Paul said, “John baptized with the baptism of repentance, telling the people to believe in the one who was to come after him, that is, Jesus.”
Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса.
Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати.
And when Paul had laid his hands on them, the Holy Spirit came on them, and they began speaking in tongues and prophesying.
Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже.
And he entered the synagogue and for three months spoke boldly, reasoning and persuading them about the kingdom of God.
Як же деякі запекло не хотіли вірувати і злословили перед народом путь (Господню), він їх покинув і, відокремивши учнів, щодня провадив з ними бесіди в школі Тирана.
І так воно тяглось два роки, так що всі ті, що жили в Азії, юдеї і погани, чули слово Господнє.
This continued for two years, so that all the residents of Asia heard the word of the Lord, both Jews and Greeks.
Та й чуда неабиякі творив Бог руками Павла:
The Sons of Sceva
And God was doing extraordinary miracles by the hands of Paul,
And God was doing extraordinary miracles by the hands of Paul,
досить було прикласти до недужих хустинку чи хвартух, які були діткнулись його тіла, і недуги їх покидали, і виходили злі духи.
so that even handkerchiefs or aprons that had touched his skin were carried away to the sick, and their diseases left them and the evil spirits came out of them.
Деякі з юдейських мандрівних заклиначів пробували й собі призивати ім'я Господа Ісуса на тих, що мали злих духів, кажучи: «Заклинаю вас Ісусом, якого Павло проповідує.»
Then some of the itinerant Jewish exorcists undertook to invoke the name of the Lord Jesus over those who had evil spirits, saying, “I adjure you by the Jesus whom Paul proclaims.”
То були сім синів якогось Скеви, юдейського первосвященика, які таке робили.
Seven sons of a Jewish high priest named Sceva were doing this.
Злий дух озвався до них, кажучи: «Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж, хто такі?»
But the evil spirit answered them, “Jesus I know, and Paul I recognize, but who are you?”
І наскочив на них той чоловік, в якому був злий дух, і перемігши їх — одних і других, — подужав так їх, що вони голі і поранені втекли з того дому.
Довідались про це всі юдеї і погани, що мешкали в Ефесі, і страх напав на них усіх, і славилося ім'я Господа Ісуса.
And this became known to all the residents of Ephesus, both Jews and Greeks. And fear fell upon them all, and the name of the Lord Jesus was extolled.
Багато з тих, що увірували, приходили і признавались та об'являли свої вчинки.
Also many of those who were now believers came, confessing and divulging their practices.
Чимало з тих, що чарували, позносивши докупи книги, палили їх перед усіма. І злічено ціну їх на п'ятдесят тисяч срібняків.
And a number of those who had practiced magic arts brought their books together and burned them in the sight of all. And they counted the value of them and found it came to fifty thousand pieces of silver.
Отак, завдяки Господній силі, слово зростало і зміцнялось.
So the word of the Lord continued to increase and prevail mightily.
А коли це здійснилося, Павло постановив у своїм дусі перейти через Македонію і Ахаю та й удатися до Єрусалиму, кажучи: «Коли там буду, треба мені (потім) і Рим побачити.»
A Riot at Ephesus
Now after these events Paul resolved in the Spirit to pass through Macedonia and Achaia and go to Jerusalem, saying, “After I have been there, I must also see Rome.”
Now after these events Paul resolved in the Spirit to pass through Macedonia and Achaia and go to Jerusalem, saying, “After I have been there, I must also see Rome.”
І він послав у Македонію двох із своїх помічників, Тимотея й Ераста, сам же затримався деякий час в Азії.
And having sent into Macedonia two of his helpers, Timothy and Erastus, he himself stayed in Asia for a while.
А під ту пору зчинився чималий розрух з приводу путі (Господньої).
About that time there arose no little disturbance concerning the Way.
Один бо, на ім'я Димитрій, золотар, робив срібні храмики Артеміди: тим давав ремісникам чималий заробіток.
For a man named Demetrius, a silversmith, who made silver shrines of Artemis, brought no little business to the craftsmen.
Зібрав він їх і (інших) робітників, які робили подібне, і до них промовив: «Мужі, ви знаєте, що від цієї праці залежить добробут наш,
These he gathered together, with the workmen in similar trades, and said, “Men, you know that from this business we have our wealth.
і бачите та й чуєте, що не лиш в Ефесі, але сливе в усій Азії оцей Павло переконав і звів багато люду, кажучи, що це не боги, яких зроблено руками.
And you see and hear that not only in Ephesus but in almost all of Asia this Paul has persuaded and turned away a great many people, saying that gods made with hands are not gods.
І це загрожує не лише привести наше ремесло до занепаду, але й допровадити до того, що храм великої богині Артеміди вважатимуть ні за що; та й скінчиться тим, що та, яку вся Азія і ввесь світ шанує, буде позбавлена своєї величі.»
And there is danger not only that this trade of ours may come into disrepute but also that the temple of the great goddess Artemis may be counted as nothing, and that she may even be deposed from her magnificence, she whom all Asia and the world worship.”
Почувши це, вони сповнились гнівом і закричали: «Велика ефеська Артеміда!»
When they heard this they were enraged and were crying out, “Great is Artemis of the Ephesians!”
І місто наповнилося заколоту. А вони кинулися, як один, гурмою до театру, схопивши Ґая та Аристарха, македонян, що були з Павлом.
So the city was filled with the confusion, and they rushed together into the theater, dragging with them Gaius and Aristarchus, Macedonians who were Paul’s companions in travel.
Якже Павло хотів продертися в юрбу, учні не пустили його.
But when Paul wished to go in among the crowd, the disciples would not let him.
Ба й дехто з азійських начальників, що були йому приятелями, послали до нього і просили, щоб не удавався до театру.
Тож одні одне кричали, другі друге. Збори були бурхливі, але більшість не знали, чого зібралися.
Now some cried out one thing, some another, for the assembly was in confusion, and most of them did not know why they had come together.
Деякі з юрби намовили Олександра, якого юдеї наперед висували, й Олександер дав знак рукою, що хотів виправдатись перед народом.
Some of the crowd prompted Alexander, whom the Jews had put forward. And Alexander, motioning with his hand, wanted to make a defense to the crowd.
Та коли довідалися, що він юдей, всі в один голос гукали яких дві години: «Велика ефеська Артеміда!»
But when they recognized that he was a Jew, for about two hours they all cried out with one voice, “Great is Artemis of the Ephesians!”
Нарешті писар міста втихомирив натовп і промовив: «Мужі ефеські! Чи є на світі чоловік, який не знав би, що місто Ефес — охоронець великої Артеміди та її образу, який упав з неба?
Отже тому, що того не можна заперечити, вам треба вгамуватись і нічого необачного не чинити.
Seeing then that these things cannot be denied, you ought to be quiet and do nothing rash.
Ви бо привели цих людей, які ні святокрадці, ні богохульники супроти нашої богині.
For you have brought these men here who are neither sacrilegious nor blasphemers of our goddess.
Коли ж Димитрій та ті, що з ним, ремісники, мають на когось скаргу, то на те є суди, є проконсули; хай позивають одні одних.
If therefore Demetrius and the craftsmen with him have a complaint against anyone, the courts are open, and there are proconsuls. Let them bring charges against one another.
А як ви домагаєтесь чогось більше, то це вирішиться на законних зборах.
Інакше бо грозить нам небезпека, що нас обвинуватять у бунті за те, що сталося сьогодні, — коли збагнути, що нема ніякої причини, яка б дала нам змогу виправдати оце збіговисько.» Сказавши це, розпустив громаду.
For we really are in danger of being charged with rioting today, since there is no cause that we can give to justify this commotion.”