Переклад Хоменка

New King James Version

А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.

Coming of the Holy Spirit

When the Day of Pentecost had fully come, they were all [a]with one accord in one place.

Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.

And suddenly there came a sound from heaven, as of a rushing mighty wind, and it filled the whole house where they were sitting.

3

І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.

3

Then there appeared to them [b]divided tongues, as of fire, and one sat upon each of them.

4

Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

4

And they were all filled with the Holy Spirit and began to speak with other tongues, as the Spirit gave them utterance.

5

А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.

5

The Crowd’s Response

And there were dwelling in Jerusalem Jews, devout men, from every nation under heaven.

6

І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.

6

And when this sound occurred, the multitude came together, and were confused, because everyone heard them speak in his own language.

7

Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?

7

Then they were all amazed and marveled, saying to one another, “Look, are not all these who speak Galileans?

8

Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:

8

And how is it that we hear, each in our own [c]language in which we were born?

9

партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,

9

Parthians and Medes and Elamites, those dwelling in Mesopotamia, Judea and Cappadocia, Pontus and Asia,

10

Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,

10

Phrygia and Pamphylia, Egypt and the parts of Libya adjoining Cyrene, visitors from Rome, both Jews and proselytes,

11

юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»

11

Cretans and [d]Arabs — we hear them speaking in our own tongues the wonderful works of God.”

12

Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»

12

So they were all amazed and perplexed, saying to one another, “Whatever could this mean?”

13

Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»

13

Others mocking said, “They are full of new wine.”

14

Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:

14

Peter’s Sermon

But Peter, standing up with the eleven, raised his voice and said to them, “Men of Judea and all who dwell in Jerusalem, let this be known to you, and heed my words.

15

Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.

15

For these are not drunk, as you suppose, since it is only [e]the third hour of the day.

16

Але це те, що був сказав Пророк Йоіл:

16

But this is what was spoken by the prophet Joel:

17

— І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.

17

‘And it shall come to pass in the last days, says God,
That I will pour out of My Spirit on all flesh;
Your sons and your daughters shall prophesy,
Your young men shall see visions,
Your old men shall dream dreams.

18

І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.

18

And on My menservants and on My maidservants
I will pour out My Spirit in those days;
And they shall prophesy.

19

І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.

19

I will show wonders in heaven above
And signs in the earth beneath:
Blood and fire and vapor of smoke.

20

Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.

20

The sun shall be turned into darkness,
And the moon into blood,
Before the coming of the great and awesome day of the Lord.

21

А кожний, хто призве ім'я Господнє, той спасеться.

21

And it shall come to pass
That whoever calls on the name of the Lord
Shall be saved.’

22

Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —

22

“Men of Israel, hear these words: Jesus of Nazareth, a Man attested by God to you by miracles, wonders, and signs which God did through Him in your midst, as you yourselves also know —

23

отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;

23

Him, being delivered by the determined purpose and foreknowledge of God, you [f]have taken by lawless hands, have crucified, and put to death;

24

його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.

24

whom God raised up, having [g]loosed the [h]pains of death, because it was not possible that He should be held by it.

25

Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.

25

For David says concerning Him:
‘I foresaw the Lord always before my face,
For He is at my right hand, that I may not be shaken.

26

Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.

26

Therefore my heart rejoiced, and my tongue was glad;
Moreover my flesh also will rest in hope.

27

Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.

27

For You will not leave my soul in Hades,
Nor will You allow Your Holy One to see corruption.

28

Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.

28

You have made known to me the ways of life;
You will make me full of joy in Your presence.’

29

Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.

29

“Men and brethren, let me speak freely to you of the patriarch David, that he is both dead and buried, and his tomb is with us to this day.

30

Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,

30

Therefore, being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him that of the fruit of his body, [i]according to the flesh, He would raise up the Christ to sit on his throne,

31

він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.

31

he, foreseeing this, spoke concerning the resurrection of the Christ, that His soul was not left in Hades, nor did His flesh see corruption.

32

Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.

32

This Jesus God has raised up, of which we are all witnesses.

33

Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.

33

Therefore being exalted [j]to the right hand of God, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, He poured out this which you now see and hear.

34

Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,

34

“For David did not ascend into the heavens, but he says himself:
‘The Lord said to my Lord,
“Sit at My right hand,

35

поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.

35

Till I make Your enemies Your footstool.” ’

36

Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп'яли.»

36

“Therefore let all the house of Israel know assuredly that God has made this Jesus, whom you crucified, both Lord and Christ.”

37

Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»

37

Now when they heard this, they were cut to the heart, and said to Peter and the rest of the apostles, “Men and brethren, what shall we do?”

38

Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.

38

Then Peter said to them, “Repent, and let every one of you be baptized in the name of Jesus Christ for the [k]remission of sins; and you shall receive the gift of the Holy Spirit.

39

Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»

39

For the promise is to you and to your children, and to all who are afar off, as many as the Lord our God will call.”

40

І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»

40

A Vital Church Grows

And with many other words he testified and exhorted them, saying, “Be saved from this [l]perverse generation.”

41

Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.

41

Then those who [m]gladly received his word were baptized; and that day about three thousand souls were added to them.

42

Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.

42

And they continued steadfastly in the apostles’ [n]doctrine and fellowship, in the breaking of bread, and in prayers.

43

І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.

43

Then fear came upon every soul, and many wonders and signs were done through the apostles.

44

Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.

44

Now all who believed were together, and had all things in common,

45

Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.

45

and [o]sold their possessions and goods, and divided[p] them among all, as anyone had need.

46

Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;

46

So continuing daily with one accord in the temple, and breaking bread from house to house, they ate their food with gladness and simplicity of heart,

47

хвалили Бога і втішалися любов'ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися.

47

praising God and having favor with all the people. And the Lord added [q]to the church daily those who were being saved.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Дії 2

Acts 2