Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.
Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.
Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.
Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.
І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.
Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.
А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.
А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.
І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.
Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?
Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?
Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:
Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?
партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,
Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,
Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,
Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,
юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»
юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!
Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»
Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?
Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»
Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.
Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:
А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!
Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.
Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.
— І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.
І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.
І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.
І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.
І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.
І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.
Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.
Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!
А кожний, хто призве ім'я Господнє, той спасеться.
І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!
Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —
Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,
отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;
Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;
його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.
та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.
Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.
Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.
Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,
Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.
бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.
Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.
Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!
Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.
Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.
Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,
Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,
він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.
він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.
Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.
Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.
Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.
Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.
Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,
Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,
поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.
доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!
Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп'яли.»
Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!
Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»
Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?
Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.
А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!
Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»
Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!
І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»
Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!
Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.
Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.
Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.
І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].
Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.
А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.
Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.
Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.
Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;
І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,