Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Дії 20) | (Дії 22) →

Переклад Хоменка

New King James Version

Дії 21

Acts 21

  • 1
    І розлучившися з ними, ми попливли простою дорогою і прибули на Кос, а другого дня на Родос, звідси ж — у Патару.
  • 1
    Warnings on the Journey to Jerusalem

    Now it came to pass, that when we had departed from them and set sail, running a straight course we came to Cos, the following day to Rhodes, and from there to Patara.
  • 2
    Найнявши корабель, що плив у Фінікію, ми сіли і попливли.
  • 2
    And finding a ship sailing over to Phoenicia, we went aboard and set sail.
  • 3
    Коли виринув перед нами Кіпр, ми лишили його ліворуч і попливли в Сирію та й пристали до Тиру, бо там мав корабель скинути вантаж.
  • 3
    When we had sighted Cyprus, we passed it on the left, sailed to Syria, and landed at Tyre; for there the ship was to unload her cargo.
  • 4
    А знайшовши учнів, ми перебули там сім день. Вони під впливом Духа говорили Павлові не йти в Єрусалим.
  • 4
    And finding [a]disciples, we stayed there seven days. They told Paul through the Spirit not to go up to Jerusalem.
  • 5
    Коли скінчились нам дні побуту, ми вирушили, і як ми йшли, то нас проводжали всі з жінками і дітьми аж за місто. На березі ми стали на коліна і помолилися.
  • 5
    When we had come to the end of those days, we departed and went on our way; and they all accompanied us, with wives and children, till we were out of the city. And we knelt down on the shore and prayed.
  • 6
    Потім поцілували ми одні одних на прощання і сіли на корабель; вони ж вернулися додому.
  • 6
    When we had taken our leave of one another, we boarded the ship, and they returned home.
  • 7
    А ми, скінчивши плавбу, прибули з Тиру у Птолемаїду і, привітавши братів, перебули в них один день.
  • 7
    And when we had finished our voyage from Tyre, we came to Ptolemais, greeted the brethren, and stayed with them one day.
  • 8
    На другий день ми далі вибралися у дорогу і, прибувши в Кесарію, увійшли в дім Филипа євангелиста, одного з сімох, і зосталися в нього.
  • 8
    On the next day we [b]who were Paul’s companions departed and came to Caesarea, and entered the house of Philip the evangelist, who was one of the seven, and stayed with him.
  • 9
    Було ж у нього четверо дочок-дівчат, які пророкували.
  • 9
    Now this man had four virgin daughters who prophesied.
  • 10
    І коли ми більше днів перебули, якийсь пророк, Агав на ім'я, прибув з Юдеї.
  • 10
    And as we stayed many days, a certain prophet named Agabus came down from Judea.
  • 11
    Він прийшов до нас і, взявши пояс Павла, зв'язав собі руки й ноги та й мовив: «Святий Дух каже це: Отак юдеї зв'яжуть В Єрусалимі того чоловіка, що йому належить цей пояс, і видадуть в руки поган.»
  • 11
    When he had come to us, he took Paul’s belt, bound his own hands and feet, and said, “Thus says the Holy Spirit, ‘So shall the Jews at Jerusalem bind the man who owns this belt, and deliver him into the hands of the Gentiles.’ ”
  • 12
    Коли ми це почули, заходилися просити, ми й тамошні, щоб він не йшов до Єрусалиму.
  • 12
    Now when we heard these things, both we and those from that place pleaded with him not to go up to Jerusalem.
  • 13
    Тоді Павло озвався: «Що ви робите, плачучи і надриваючи моє серце? Таж я готовий не тільки бути зв'язаний, але й життя своє покласти в Єрусалимі за ім'я Господа Ісуса.»
  • 13
    Then Paul answered, “What do you mean by weeping and breaking my heart? For I am ready not only to be bound, but also to die at Jerusalem for the name of the Lord Jesus.”
  • 14
    Коли ж годі було його переконати, ми погодилися, кажучи: «Нехай буде воля Господня.»
  • 14
    So when he would not be persuaded, we ceased, saying, “The will of the Lord be done.”
  • 15
    А по цих днях, узявши клунки, ми пустилися в Єрусалим.
  • 15
    Paul Urged to Make Peace

    And after those days we [c]packed and went up to Jerusalem.
  • 16
    Учні з Кесарії теж пішли з нами і привели нас до якогось Мнасона з Кіпру, старого учня, в якого ми мали оселитися.
  • 16
    Also some of the disciples from Caesarea went with us and brought with them a certain Mnason of Cyprus, an early disciple, with whom we were to lodge.
  • 17
    Коли ми прибули в Єрусалим брати радо нас прийняли.
  • 17
    And when we had come to Jerusalem, the brethren received us gladly.
  • 18
    На другий день Павло пішов з нами до Якова, де й усі старші зібрались.
  • 18
    On the following day Paul went in with us to James, and all the elders were present.
  • 19
    І, привітавши їх, він розповів їм докладно те, що Бог учинив поміж поганами завдяки його службі.
  • 19
    When he had greeted them, he told in detail those things which God had done among the Gentiles through his ministry.
  • 20
    А вони, послухавши, прославляли Бога і сказали йому: «Бачиш, брате, скільки тисяч є між юдеями, що увірували, і всі вони ревнителі закону.
  • 20
    And when they heard it, they glorified the Lord. And they said to him, “You see, brother, how many myriads of Jews there are who have believed, and they are all zealous for the law;
  • 21
    Та вони про тебе чули, що ти всіх юдеїв поміж поганами навчаєш відступства від Мойсея, говорячи, щоб не обрізували дітей і не дотримувались звичаїв.
  • 21
    but they have been informed about you that you teach all the Jews who are among the Gentiles to forsake Moses, saying that they ought not to circumcise their children nor to walk according to the customs.
  • 22
    Що ж, отже? Люди, певно, збіжаться, бо почують, що ти прибув.
  • 22
    [d]What then? The assembly must certainly meet, for they will hear that you have come.
  • 23
    Зроби, отже, що ми тобі порадимо. Є тут у нас чотири чоловіки, що зв'язані обітом.
  • 23
    Therefore do what we tell you: We have four men who have taken a vow.
  • 24
    Візьми їх, очисться з ними і заплати за них, щоб вони обстригли собі голови, і всі взнають, що це неправда, що вони про тебе чули, а, навпаки, ти також тримаєшся закону.
  • 24
    Take them and be purified with them, and pay their expenses so that they may shave their heads, and that all may know that those things of which they were informed concerning you are nothing, but that you yourself also walk orderly and keep the law.
  • 25
    Відносно ж поган, які увірували, то ми послали те, що ухвалили: берегтись ідоложертвенного м'яса, крови, задушеного м'яса та розпусти.»
  • 25
    But concerning the Gentiles who believe, we have written and decided [e]that they should observe no such thing, except that they should keep themselves from things offered to idols, from blood, from things strangled, and from [f]sexual immorality.”
  • 26
    Тоді Павло, взявши тих чоловіків, на другий день очистився з ними, ввійшов у храм й об'явив реченець, за якого, по сповненні днів очищення, за кожного з них мала бути принесена офіра.
  • 26
    Arrested in the Temple

    Then Paul took the men, and the next day, having been purified with them, entered the temple to announce the [g]expiration of the days of purification, at which time an offering should be made for each one of them.
  • 27
    Якже тих сім день добігало до кінця, юдеї з Азії, побачивши Павла у храмі, збунтували ввесь натовп і наклали на нього руки,
  • 27
    Now when the seven days were almost ended, the Jews from Asia, seeing him in the temple, stirred up the whole crowd and laid hands on him,
  • 28
    гукаючи: «Мужі ізраїльські, на поміч! Ось той, що всіх навчає всюди проти нашого народу, проти закону й проти цього місця! Та мало того: він увів у храм греків і опоганив це святе місце!»
  • 28
    crying out, “Men of Israel, help! This is the man who teaches all men everywhere against the people, the law, and this place; and furthermore he also brought Greeks into the temple and has defiled this holy place.”
  • 29
    Бо бачили перед тим у місті разом з ним Трофима, ефесянина, і гадали, що Павло його впровадив до храму.
  • 29
    (For they had [h]previously seen Trophimus the Ephesian with him in the city, whom they supposed that Paul had brought into the temple.)
  • 30
    Тоді заворушилось усе місто, зчинилося збіговисько народу і, схопивши Павла, почали тягнути його з храму й негайно зачинили двері.
  • 30
    And all the city was disturbed; and the people ran together, seized Paul, and dragged him out of the temple; and immediately the doors were shut.
  • 31
    А як вони хотіли його вбити, дійшла до тисяцького чоти вістка, що ввесь Єрусалим заметушився.
  • 31
    Now as they were seeking to kill him, news came to the commander of the [i]garrison that all Jerusalem was in an uproar.
  • 32
    Він зараз же з вояками та сотниками бігом на них накинувся; якже ті побачили тисяцького та вояків, перестали Павла бити.
  • 32
    He immediately took soldiers and centurions, and ran down to them. And when they saw the commander and the soldiers, they stopped beating Paul.
  • 33
    Тоді тисяцький, наблизившися до нього, схопив його і звелів зв'язати двома ланцюгами. Потім спитав, хто він такий і що зробив.
  • 33
    Then the commander came near and took him, and commanded him to be bound with two chains; and he asked who he was and what he had done.
  • 34
    А в натовпі одні одне, другі друге кричали. Не мігши довідатися чогось певного через метушню, він наказав відвести його у твердиню.
  • 34
    And some among the multitude cried one thing and some another.
    So when he could not ascertain the truth because of the tumult, he commanded him to be taken into the barracks.
  • 35
    Коли Павло дійшов до сходів, — вояки мусіли його нести з приводу розшалілої юрби;
  • 35
    When he reached the stairs, he had to be carried by the soldiers because of the violence of the mob.
  • 36
    народ бо йшов за ним гурмою і кричав: «Геть його!»
  • 36
    For the multitude of the people followed after, crying out, “Away with him!”
  • 37
    І коли саме Павла вводили у твердиню, він сказав до тисяцького: «Чи можна мені щось тобі сказати?» Той озвався: «Вмієш по-грецькому?
  • 37
    Addressing the Jerusalem Mob

    Then as Paul was about to be led into the barracks, he said to the commander, “May I speak to you?”
    He replied, “Can you speak Greek?
  • 38
    То ти не той єгиптянин, що цими днями збунтував і вивів у пустиню чотири тисячі опришків?»
  • 38
    Are you not the Egyptian who some time ago stirred up a rebellion and led the four thousand assassins out into the wilderness?”
  • 39
    «Я — відповів Павло — юдей із Тарсу, громадянин міста, що не без слави у Кілікії. Дозволь мені, будь ласка, звернутися до народу.»
  • 39
    But Paul said, “I am a Jew from Tarsus, in Cilicia, a citizen of no [j]mean city; and I implore you, permit me to speak to the people.”
  • 40
    Коли той дозволив, Павло став на сходах, дав знак рукою до народу, а як настала велика тиша, промовив до них єврейською мовою:
  • 40
    So when he had given him permission, Paul stood on the stairs and motioned with his hand to the people. And when there was a great silence, he spoke to them in the Hebrew language, saying,
    • ← (Дії 20) | (Дії 22) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025