Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Поглянувши на синедріон, Павло мовив: «Мужі брати, я по цей день цілком за добрим сумлінням поводився перед Богом.»
Павел посмотрел на членов Высшего Совета и сказал:
— Братья, вплоть до сегодняшнего дня я жил с чистой совестью перед Богом.
— Братья, вплоть до сегодняшнего дня я жил с чистой совестью перед Богом.
Аж тут первосвященик Ананія велів тим, що стояли біля нього, бити його по устах.
Тут первосвященник Анания123 приказал стоявшим рядом с Павлом ударить его по губам.
Тоді Павло сказав до нього: «Бог тебе буде бити, стіно побілена! Як? Ти сидиш, щоб мене судити за законом, і наперекір законові велиш мене бити?»
Павел тогда сказал:
— Бог ударит тебя, стена ты подбеленная! Ты сидишь здесь, чтобы судить меня по Закону, а сам нарушаешь Закон, приказывая бить меня!
— Бог ударит тебя, стена ты подбеленная! Ты сидишь здесь, чтобы судить меня по Закону, а сам нарушаешь Закон, приказывая бить меня!
Присутні ж сказали: «Ти зневажаєш Божого первосвященика!»
Те, кто стоял рядом с Павлом, сказали ему:
— Как ты смеешь оскорблять Божьего первосвященника?
— Как ты смеешь оскорблять Божьего первосвященника?
А Павло мовив: «Не знав я, брати, що то первосвященик; написано бо: Ти не будеш говорити зле проти начальника твого народу.»
Павел ответил:
— Братья, я не знал, что он первосвященник, ведь Писание говорит: «Не говори плохо о вожде твоего народа».124
— Братья, я не знал, что он первосвященник, ведь Писание говорит: «Не говори плохо о вожде твоего народа».124
Павло ж знаючи, що одна частина (ради) складалася з садукеїв, а друга з фарисеїв, кликнув у синедріоні: «Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!»
Павел знал, что одни из них были саддукеями, а другие — фарисеями, поэтому он громко сказал членам Высшего Совета:
— Братья, я фарисей, сын фарисея, и меня судят за надежду на воскресение мертвых.
— Братья, я фарисей, сын фарисея, и меня судят за надежду на воскресение мертвых.
Як тільки він це мовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і розкололися збори;
Когда он это сказал, между фарисеями и саддукеями разгорелся спор, и собрание разделилось,
бо садукеї кажуть, що нема воскресіння ні ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге.
потому что саддукеи говорят, что нет ни воскресения, ни ангелов, ни духов. Фарисеи же во все это верят.
І зчинився великий галас. Деякі книжники з групи фарисеїв, підвівшися, твердо заявили: «Ми не знаходимо нічого злого в цьому чоловіці; а що, як до нього говорив дух або ангел?»
Поднялся громкий крик, некоторые учители Закона из фарисеев встали и решительно заявили:
— Мы не находим в этом человеке ничего плохого. Что, если ему говорил дух или ангел?
— Мы не находим в этом человеке ничего плохого. Что, если ему говорил дух или ангел?
Через те ж, що спір ставав дедалі більший, тисяцький, боячися, щоб вони не розірвали Павла, звелів загонові зійти і вирвати його з-поміж них і відвести в твердиню.
Спор разгорелся настолько, что командир римского полка, опасаясь, как бы Павла не разорвали на части, приказал солдатам забрать его от них силой и увести в казарму.
А наступної ночі Господь став перед ним і мовив: «Бадьорся! Як ти свідчив про мене в Єрусалимі, так свідчитимеш і в Римі.»
Следующей ночью перед Павлом предстал Господь и сказал:
— Не бойся! Как ты свидетельствовал обо Мне в Иерусалиме, так будешь свидетельствовать и в Риме.
— Не бойся! Как ты свидетельствовал обо Мне в Иерусалиме, так будешь свидетельствовать и в Риме.
Коли настав день, деякі з юдеїв, скликавши збори, урочисто склали клятву, що не будуть нічого ні їсти, ні пити, поки не вб'ють Павла.
Наутро некоторые иудеи собрались и поклялись ничего не есть и не пить до тех пор, пока не убьют Павла.
Було ж їх більше сорока тих, що таку вчинили змову.
В заговоре участвовало более сорока человек.
Вони прийшли до первосвящеників та до старших, і казали: «Ми поклялися клятвою нічого не споживати, поки не вб'ємо Павла.
Они пошли к первосвященникам и старейшинам и сказали:
— Мы поклялись ничего не есть, пока не убьем Павла.
— Мы поклялись ничего не есть, пока не убьем Павла.
Ви ж тепер разом з радою переконайте тисяцького, щоб він вивів його до вас, ніби ви хочете розвідатись докладніше про його справу, а ми тоді, як він наблизиться, готові його вбити.»
Итак, вы и Высший Совет попросите командира римского полка привести его к вам якобы для того, чтобы поближе познакомиться с его делом. А мы будем наготове и убьем его еще до того, как он дойдет до этого места.
Та син сестри Павла, довідавшися про засідку, пішов у твердиню, увійшов і попередив Павла.
Об этом заговоре узнал племянник Павла, сын его сестры. Он пошел в казарму и рассказал об этом Павлу.
Покликавши одного з сотників, Павло сказав до нього: «Запровадь цього хлопця до тисяцького, бо має йому щось сказати.»
Тогда Павел подозвал одного из сотников и сказал ему:
— Отведите этого юношу к командиру, у него есть что-то важное сказать ему.
— Отведите этого юношу к командиру, у него есть что-то важное сказать ему.
Той узяв його, привів до тисяцького й каже: «В'язень Павло покликав мене і просив відвести цього хлопця до тебе: він має щось тобі сказати.»
Сотник отвел юношу к командиру и доложил:
— Заключенный Павел позвал меня и попросил привести этого юношу к тебе. У него есть что-то важное сказать тебе.
— Заключенный Павел позвал меня и попросил привести этого юношу к тебе. У него есть что-то важное сказать тебе.
Взяв тисяцький його за руку, відвів набік і почав питати: «Що маєш мені оповісти?»
Командир взял юношу за руку, отвел его в сторону и спросил:
— Что ты хочешь мне сообщить?
— Что ты хочешь мне сообщить?
«Юдеї, — відповів той, — змовилися просити тебе, щоб ти завтра припровадив Павла у синедріон, наче, щоб докладніше розпитатися про нього.
Юноша сказал:
— Иудеи решили просить тебя привести завтра Павла в Высший Совет якобы для того, чтобы подробнее узнать о нем.
— Иудеи решили просить тебя привести завтра Павла в Высший Совет якобы для того, чтобы подробнее узнать о нем.
Та ти не вір їм, бо з них більш ніж сорок чоловік на нього засідають, поклявшися ні їсти, ані пити, поки його не вб'ють. І он тепер вони готові, чекаючи твоєї на це згоди.»
Но ты этому не верь, потому что в засаде его поджидают более сорока человек. Они поклялись не есть и не пить, пока не убьют его. Они стоят наготове и только ждут твоего согласия исполнить их просьбу.
Тисяцький, отже, відпустив хлопця, наказавши йому: «Нікому не розповідай, що ти мені відкрив це.»
Командир полка отпустил юношу, дав ему наказ:
— Никому не говори о том, что ты только что мне рассказал.
— Никому не говори о том, что ты только что мне рассказал.
І покликавши двох сотників, він мовив: «Тримайте вже з третьої години вночі готовими в дорогу до Кесарії дві сотні піхотинців, сімдесят комонних та дві сотні легко озброєних.
Затем командир вызвал двух сотников и приказал им:
— Подготовьте двести солдат, семьдесят всадников и двести копьеносцев для выхода в Кесарию через три часа после того, как стемнеет.
— Подготовьте двести солдат, семьдесят всадников и двести копьеносцев для выхода в Кесарию через три часа после того, как стемнеет.
Нехай також будуть готові коні, щоб посадити на них Павла та привезти живим-здоровим до правителя Фелікса.»
Приготовьте Павлу коня и смотрите, чтобы Павел был в безопасности доставлен к наместнику Феликсу.
«Клавдій Лісій вельможному правителеві Феліксові привіт!
«От Клавдия Лисия
достопочтенному Феликсу, наместнику Рима.
Приветствую тебя.
достопочтенному Феликсу, наместнику Рима.
Приветствую тебя.
Оцього чоловіка, що його юдеї були схопили й намірялися вбити, я, прибувши із загоном, вирвав, довідавшися, що він римський громадянин.
Этот человек был схвачен иудеями, и они собирались уже убить его, но я подоспел с воинами и спас его, так как узнал, что он римский гражданин.
Бажаючи дізнатися про причину, за яку вони його винуватили, я привів його на їхню раду;
Желая узнать, в чем они его обвиняют, я привел его в их Высший Совет.
я пересвідчився, що його винуватять у спірних точках їхнього закону, а немає в нього ніякої вини, що потягала б за собою смерть або кайдани.
Я понял, что обвинение связано со спорными вопросами их Закона и что он не виновен ни в чем, заслуживающем смерти или заключения в темницу.
Тому ж, що мені донесено було про змову, яка готувалася на цього чоловіка, я його зараз послав до тебе, звелівши й винуватцям оскаржити його перед тобою. Бувай здоров!»
Мне также стало известно, что против него составлен заговор, и я сразу же отослал его к тебе, велев обвинителям представить тебе обвинения против него».
Отож, вояки, згідно з одержаними наказами, взяли Павла і вночі повели в Антипатриду.
Солдаты, выполняя приказ, взяли Павла и повели его ночью в Антипатриду.
Другого ж дня, зоставивши комонних, щоб ішли з ним далі, повернулися в твердиню.
На следующий день они отправили его с всадниками дальше, а сами возвратились в казарму.
Прибувши в Кесарію, вони передали правителеві листа й поставили перед ним також Павла.
Когда всадники прибыли в Кесарию, они отдали наместнику письмо и передали ему Павла.
Той, прочитавши лист, спитав його, з якої він країни; а як дізнався, що з Кілікії, мовив:
Наместник прочитал письмо и спросил Павла, из какой он провинции. Узнав, что Павел из Киликии,