Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Через п'ять днів прибув первосвященик Ананія з кількома старшими та захисником, якимсь Тертулом, й обвинувачували Павла перед правителем.
            А через п’ять днів прибув первосвященик Ананій зі старшими та якимсь промовцем Тертилом, котрі скаржилися намісникові на Павла.
            Коли його покликали, Тертул почав його винуватити, кажучи: «Великий мир, що ми завдяки тобі зазнаємо, та поліпшення, зроблені передбачливістю твоєю для народу цього,
            Коли його закликали, Тертил почав звинувачувати, кажучи: Маємо тривалий мир — завдяки тобі, і завдяки твоїй дбайливості цей народ має добробут;
            — ми їх у всьому наскрізь приймаємо, вельможний Феліксе, з усякою подякою.
            це ми, преславний Феліксе, завжди й усюди зі щирою вдячністю визнаємо.
            Та щоб тобі занадто не надокучати, благаю тебе вислухати нас коротко у твоїй ласкавості.
            Але щоби довго тебе не турбувати, прошу тебе з властивою тобі доброзичливістю коротко вислухати нас.
            Ми переконалися, що чоловік цей — зараза, що між усіма юдеями всього світу збиває колотнечі, і що він провідник секти назореїв.
            Бо знайшовши цього згубного чоловіка, який провокує колотнечу між усіма юдеями в цілому світі, який є провідником назорейської єресі
            Він навіть пробував і храм опоганити, та ми його схопили й хотіли судити за нашим законом,
            та намагався збезчестити храм, ми схопили його [й хотіли судити за нашим Законом.
            але тисяцький Лісій надійшов і вирвав його силоміць з наших рук,
            А тисяцький Лисій, надійшовши з великою силою, вирвав його з наших рук, наказавши його обвинувачам з’явитися до тебе].
            звелівши його винуватцям з'явитися у тебе. Від нього можеш сам, як схочеш, дізнатися про все, в чому ми його винуємо.»
            Від нього зможеш сам, розпитавши, про все це довідатися, у чому ми його звинувачуємо.
            Юдеї ж те ствердили, кажучи, що воно так справді є.
            Приєдналися і юдеї, стверджуючи, що так воно і є.
            Як же намісник дав знак Павлові говорити, цей озвався: «Знаю що ти багато літ суддя над цим народом, тому й з довір'ям буду себе самого боронити.
            А Павло, коли намісник дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років є суддею цього народу, відважно себе захищатиму,
            Можеш розвідатися, що нема більш, ніж дванадцять днів, як я прийшов у Єрусалим на прощу,
            бо ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів, як я прийшов у Єрусалим поклонитися.
            і що мене не знайдено ні в храмі, ані у синагогах, ані в місті, щоб я сперечався з кимось чи робив заколот у народі.
            І ні в храмі, ні в синагогах, ні в місті не знайшли мене, щоб я з кимсь сперечався або зчиняв колотнечу між людьми;
            Та й того, в чому вони перед тобою мене тепер винуватять, вони не можуть доказати.
            не можуть вони довести тобі й того, у чому тепер мене звинувачують.
            Однак, я тобі признаюся в тому, що я, згідно з путтю, яку вони звуть сектою, служу Богові батьків наших і вірую усьому, що написано в законі та в пророків,
            Визнаю перед тобою, що згідно із цим напрямом вчення, який вони звуть єрессю, я служу Богові батьків, вірячи в усе, що написано в Законі та в Пророків.
            маючи на Бога надію, яку й вони самі теж мають, що буде воскресіння праведних і неправедних.
            І маю в Бозі надію на те, чого вони й самі очікують: що має бути воскресіння [мертвих] — праведних і неправедних.
            Тому і я сам стараюсь завжди мати чисту совість перед Богом і перед людьми.
            І я пильно дбаю про те, щоби завжди мати незаплямовану совість перед Богом і людьми.
            Отож, по багатьох роках прибув я, щоб зробити милость моєму народові і принести офіри.
            А по багатьох роках прийшов я, щоби принести моєму народові милостиню та пожертвування.
            Тому вони мене і знайшли очищеного у храмі, без натовпу й без колотнечі.
            При цьому знайшли мене очищеного в храмі, а не з юрбою і не із заколотом.
            Це були деякі юдеї з Азії, — їм то належало б з'явитися перед тобою й обвинуватити мене, коли щось мають проти мене.
            Деяким же юдеям з Азії належало б перед тобою стати й говорити, коли мають щось проти мене.
            Або нехай оці принаймні скажуть, який злочин вони знайшли в мені, коли я стояв перед синедріоном,
            Або хай вони самі скажуть, яку неправду знайшли [в мене], коли я стояв перед синедріоном;
            — якщо не йдеться тут про те єдине слово, що я був крикнув, стоячи між ними: За воскресіння мертвих стою на суді сьогодні перед вами!»
            хіба що цей єдиний вислів, який я вигукнув, стоячи між ними: Сьогодні ви мене судите за воскресіння мертвих!
            Фелікс, дуже точно ознайомлений з тим, що стосувалося до путі цієї, відклав їм (справу), кажучи: «Як тільки прийде тисяцький Лісій, я розберу вашу справу.»
            [Почувши це], Фелікс, дуже добре обізнаний із цим напрямом учення, відклав їхню справу, кажучи: Коли тисяцький Лисій прийде, розсуджу вас!
            І звелів сотникові стерегти Павла, але дати йому полегшу й не боронити нікому з його близьких, щоб йому служили.
            І він наказав сотникові охороняти його, але дати полегшення і нікому з близьких не забороняти йому прислуговувати [чи приходити] до нього.
            А через кілька днів прибув Фелікс із Друзіллою, своєю жінкою, що була юдейка, покликав Павла й слухав його про віру в Христа Ісуса.
            А через декілька днів прийшов Фелікс зі своєю дружиною Друзилою, яка була юдейкою, покликав Павла, щоби почути від нього про віру в Ісуса Христа.
            Коли ж Павло почав говорити про справедливість, про здержливість та про майбутній суд, Фелікс, злякавшись, мовив: «Тепер іди собі! Як буду мати час, тебе покличу.»
            Коли він говорив про праведність, стриманість та майбутній суд, Фелікс, перелякавшись, відповів: Тепер досить, іди, а відповідного часу я покличу тебе!
            Він, зрештою, ще сподівався, що від Павла дістане грошей, тому й частенько прикликав його до себе і розмовляв з ним.
            Водночас він сподівався, що Павло дасть йому грошей, [щоб він його відпустив]. Тому й часто його викликав та розмовляв з ним.