Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Прибувши, отже, в провінцію, Фест на третій день пішов з Кесарії до Єрусалиму;
Через три дня после прибытия в провинцию Фест отправился из Кесарии в Иерусалим,
а первосвященики та провідники юдеїв з'явилися перед ним із скаргою на Павла і домагалися в нього,
где первосвященники и иудейские начальники представили ему обвинение против Павла.
благаючи ласки відносно нього (Павла), аби він був перевезений у Єрусалим, готуючи засідку, щоб на дорозі його вбити.
Они настойчиво просили Феста оказать им милость и перевести Павла в Иерусалим. Сами же они собирались устроить на пути засаду и убить его.
Та Фест відповів, щоб Павла тримали в Кесарії, бо й сам він мав вирушити туди незабаром;
Фест ответил:
— Павел находится под стражей в Кесарии, и я сам скоро там буду.
— Павел находится под стражей в Кесарии, и я сам скоро там буду.
«Нехай ті з вас, — мовив, — що здатні до того, йдуть зо мною, і коли в цьому чоловікові є щось каригідне, хай його винуватять.»
Пусть ваши руководители идут со мной и представят обвинение против него, если он сделал что-либо плохое.
Перебувши в них не більш, як днів вісім або десять, він прийшов у Кесарію, а наступного дня, сівши на суді, звелів привести Павла.
Проведя с ними не больше восьми-десяти дней, Фест возвратился в Кесарию и на следующий же день сел в судейское кресло и приказал ввести Павла.
Коли ж цей прибув, юдеї, що поприходили з Єрусалиму, обступили його і висували проти нього силу тяжких обвинувачень, що їх не могли довести.
Когда Павел появился, иудеи, которые пришли из Иерусалима, стали обвинять его в многочисленных и серьезных преступлениях, но доказать их они не могли.
Павло боронився: «Я ні проти юдейського закону, ні проти храму, ні проти кесаря нічим не провинився.»
Павел же, защищаясь, сказал:
— Я ни в чем не повинен ни против иудейского Закона, ни против храма, ни против кесаря.
— Я ни в чем не повинен ни против иудейского Закона, ни против храма, ни против кесаря.
Та Фест, бажаючи юдеям догодити, у відповідь Павлові мовив: «Хочеш іти в Єрусалим і там судитися передо мною у цій справі?»
Фест хотел угодить иудеям и поэтому спросил Павла:
— Согласен ли ты идти в Иерусалим, чтобы тебя судили там в моем присутствии по представленным против тебя обвинениям?
— Согласен ли ты идти в Иерусалим, чтобы тебя судили там в моем присутствии по представленным против тебя обвинениям?
А Павло відповів: «Я стою перед судом кесаря: там мене слід судити. Юдеїв я нічим не скривдив, як і сам ти дуже добре знаєш.
Павел ответил:
— Я стою перед судом кесаревым, и им я и должен быть судим. Я не сделал иудеям ничего плохого, как ты и сам хорошо знаешь.
— Я стою перед судом кесаревым, и им я и должен быть судим. Я не сделал иудеям ничего плохого, как ты и сам хорошо знаешь.
Коли ж я справді винний або зробив щось гідне смерти, я не відмовляюся умерти. Якже нема нічого з того, в чому оці мене винуватять, ніхто не може мене їм видати. На кесаря покликаюся!»
Если я виновен и заслужил смерти, я готов умереть. Но если обвинения, выдвигаемые иудеями против меня, ложны, то никто не имеет права выдать меня им. Я требую суда кесарева!
Тоді Фест, поговоривши з радою, відповів: «Ти покликався на кесаря, підеш до кесаря.»
Переговорив со своим советом, Фест объявил:
— Раз ты потребовал суда кесарева, то к кесарю и отправишься.
— Раз ты потребовал суда кесарева, то к кесарю и отправишься.
Минуло кілька днів, і цар Агриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста.
Несколько дней спустя в Кесарию навестить Феста прибыл царь Агриппа129 с Вереникой.130
А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут — сказав він — один чоловік, якого Фелікс лишив в'язнем.
Они провели там несколько дней, и Фест говорил с царем о деле Павла:
— Здесь есть человек, оставленный в темнице Феликсом.
— Здесь есть человек, оставленный в темнице Феликсом.
На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду.
Когда я был в Иерусалиме, иудейские священники и старейшины выдвинули против него обвинение. Они просили осудить его.
Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення.
Я же им сказал, что не в обычае у римлян выдавать человека до того, как ему будет дана возможность встретиться с обвинителями лицом к лицу и защититься.
Отож, вони прийшли сюди зо мною, а я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище звелів привести того чоловіка.
Они пришли со мной сюда, и я сразу, на следующий же день, сел в судейское кресло и приказал привести этого человека.
Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло.
Встав вокруг него, они не обвинили его ни в одном из преступлений, о которых я предполагал,
Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір'я та про якогось Ісуса померлого, — а Павло казав, що він живе.
но у них был спор по вопросам, касающимся их религии и некоего Иисуса, Который умер, но о Котором Павел заявлял, что Он жив.
Я, безпорадний щодо їхньої суперечки, спитав його, чи він не хоче піти в Єрусалим і там про це судитися.
Я не знал, как мне расследовать это дело, и спросил его, согласен ли он идти в Иерусалим и там предстать перед судом.
Коли ж Павло вимагав, щоб його справу затримано для вирішення Августа, я повелів його тримати, аж поки його не відправлю до кесаря.»
Павел же потребовал рассмотрения его дела императором, и я приказал держать его под стражей, пока не отошлю его к кесарю.
Агриппа ж сказав до Феста: «Я теж хотів би послухати того чоловіка.» — «Завтра — мовив той — ти послухаєш його.»
Агриппа сказал Фесту:
— Я бы сам хотел послушать этого человека.
— Завтра же услышишь, — ответил Фест.
— Я бы сам хотел послушать этого человека.
— Завтра же услышишь, — ответил Фест.
Отож, наступного дня Агриппа й Верніка прийшли з великою пихою і з тисяцькими та знатнішими мужами міста й увійшли в судову залю; на наказ Феста ввели Павла.
На следующий день Агриппа и Вереника с большой пышностью вошли в зал суда с командирами римских полков и знатными людьми города. По приказу Феста ввели Павла.
Тоді Фест сказав: «Аґриппо царю, і ви всі присутні з нами мужі! Бачите цього, що його ввесь народ юдейський у мене домагався в Єрусалимі і тут, гукаючи, що йому не слід більше жити.
Фест сказал:
— Царь Агриппа и все присутствующие! Вы видите перед собой человека, на которого все множество иудеев жаловалось мне и в Иерусалиме, и здесь, в Кесарии, крича, что он не должен больше жить.
— Царь Агриппа и все присутствующие! Вы видите перед собой человека, на которого все множество иудеев жаловалось мне и в Иерусалиме, и здесь, в Кесарии, крича, что он не должен больше жить.
Я ж переконався, що він не зробив нічого гідного смерти; але через те, що він сам покликався на Августа, я вирішив його туди послати.
Я же не нахожу в нем никакой вины, за которую он был бы достоин смерти. Но, поскольку он потребовал суда у императора, я решил отправить его в Рим.
Не маю я нічого певного про нього володареві написати, тому й привів його перед вас, а особливо перед тебе, царю Аґриппо, щоб після розсліду мав я що писати;
Но у меня нет ничего определенного, что я мог бы написать государю, и поэтому я вывел его к вам, и особенно к тебе, царь Агриппа, чтобы в результате допроса я знал, что мне написать.