Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Прибувши, отже, в провінцію, Фест на третій день пішов з Кесарії до Єрусалиму;
Через три дня после того, как Фест стал правителем, он прибыл из Кесарии в Иерусалим.
а первосвященики та провідники юдеїв з'явилися перед ним із скаргою на Павла і домагалися в нього,
Первосвященники и первые люди из иудеев представили ему свои обвинения против Павла и просили его
благаючи ласки відносно нього (Павла), аби він був перевезений у Єрусалим, готуючи засідку, щоб на дорозі його вбити.
в знак милости, отправить Павла в Иерусалим, сами же сговорились убить его по дороге.
Та Фест відповів, щоб Павла тримали в Кесарії, бо й сам він мав вирушити туди незабаром;
Фест ответил, что Павла держат в Кесарии и что он, правитель, сам скоро отправится туда.
«Нехай ті з вас, — мовив, — що здатні до того, йдуть зо мною, і коли в цьому чоловікові є щось каригідне, хай його винуватять.»
"Пусть некоторые из ваших предводителей пойдут со мной, — сказал он, — и пусть они обвиняют этого человека, если есть за ним вина".
Перебувши в них не більш, як днів вісім або десять, він прийшов у Кесарію, а наступного дня, сівши на суді, звелів привести Павла.
Проведя с ними дней восемь — десять, Фест возвратился в Кесарию и на следующий день, заняв судейское место, велел привести Павла.
Коли ж цей прибув, юдеї, що поприходили з Єрусалиму, обступили його і висували проти нього силу тяжких обвинувачень, що їх не могли довести.
И когда он явился, иудеи, пришедшие из Иерусалима, окружили его и представили против него много серьёзных обвинений, которые они, однако, не могли доказать.
Павло боронився: «Я ні проти юдейського закону, ні проти храму, ні проти кесаря нічим не провинився.»
Павел защищался: "Я не сделал ничего плохого против закона иудеев, храма или кесаря".
Та Фест, бажаючи юдеям догодити, у відповідь Павлові мовив: «Хочеш іти в Єрусалим і там судитися передо мною у цій справі?»
Но Фест старался угодить иудеям, поэтому он ответил Павлу: "Хочешь пойти в Иерусалим или хочешь, чтобы я судил тебя здесь по этим обвинениям?"
А Павло відповів: «Я стою перед судом кесаря: там мене слід судити. Юдеїв я нічим не скривдив, як і сам ти дуже добре знаєш.
Павел сказал: "Я стою сейчас перед судом кесаря, где меня и должно судить. Я не сделал ничего дурного иудеям, и ты прекрасно это знаешь.
Коли ж я справді винний або зробив щось гідне смерти, я не відмовляюся умерти. Якже нема нічого з того, в чому оці мене винуватять, ніхто не може мене їм видати. На кесаря покликаюся!»
Если я не прав и совершил проступок, заслуживающий смерти, я не пытаюсь избежать её. Но если в обвинениях этих людей нет правды, никто не может выдать им меня. Я требую суда кесаря".
Тоді Фест, поговоривши з радою, відповів: «Ти покликався на кесаря, підеш до кесаря.»
Поговорив с советом, Фест ответил: "Ты потребовал суда кесаря, к кесарю и отправишься".
Минуло кілька днів, і цар Агриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста.
Через несколько дней в Кесарию прибыли царь Агриппа и Вереника, чтобы приветствовать Феста.
А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут — сказав він — один чоловік, якого Фелікс лишив в'язнем.
Так как они пробыли там несколько дней, Фест объяснил царю дело Павла, говоря: "Есть здесь человек, которого Феликс оставил в заключении
На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду.
и которого старейшины иудейские и первосвященники обвиняли, когда я был в Иерусалиме, требуя его осуждения.
Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення.
Но я сказал им, что у римлян не принято выдавать обвиняемого прежде, чем он встретится лицом к лицу с обвинителями и не получит право защищаться.
Отож, вони прийшли сюди зо мною, а я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище звелів привести того чоловіка.
Поэтому, когда эти иудеи прибыли сюда, я, не откладывая, на следующий же день, занял судейское место в трибунале и приказал привести этого человека.
Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло.
Когда обвинители встали, они не обвинили его ни в одном из преступлений, о которых я ожидал услышать.
Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір'я та про якогось Ісуса померлого, — а Павло казав, що він живе.
Напротив, они вели с ним какие-то споры об их религии и о каком-то умершем Иисусе, причём Павел утверждал, что тот жив.
Я, безпорадний щодо їхньої суперечки, спитав його, чи він не хоче піти в Єрусалим і там про це судитися.
Не зная, как вести это дело, я спросил, не хочет ли он идти в Иерусалим и там предстать перед судом.
Коли ж Павло вимагав, щоб його справу затримано для вирішення Августа, я повелів його тримати, аж поки його не відправлю до кесаря.»
Но так как Павел потребовал, чтобы его оставили в Кесарии до решения императора, я приказал, чтобы его держали под стражей до тех пор, пока я не смогу отправить его к кесарю".
Агриппа ж сказав до Феста: «Я теж хотів би послухати того чоловіка.» — «Завтра — мовив той — ти послухаєш його.»
Агриппа сказал Фесту: "Я хотел бы и сам послушать этого человека". "Завтра ты услышишь его", — ответил Фест.
Отож, наступного дня Агриппа й Верніка прийшли з великою пихою і з тисяцькими та знатнішими мужами міста й увійшли в судову залю; на наказ Феста ввели Павла.
На следующий день, когда Агриппа и Вереника пришли с большой пышностью и вошли в судебную палату вместе с военными трибунами и знатными людьми города, Фест приказал привести Павла.
Тоді Фест сказав: «Аґриппо царю, і ви всі присутні з нами мужі! Бачите цього, що його ввесь народ юдейський у мене домагався в Єрусалимі і тут, гукаючи, що йому не слід більше жити.
Затем Фест сказал: "Царь Агриппа и все присутствующие с нами! Вы видите этого человека, на которого жаловалась вся еврейская община в Иерусалиме и здесь. Они кричали, что он не должен жить;
Я ж переконався, що він не зробив нічого гідного смерти; але через те, що він сам покликався на Августа, я вирішив його туди послати.
но я считаю, что он не совершил ничего заслуживающего смерти, а так как он сам потребовал суда императора, я решил отослать его.
Не маю я нічого певного про нього володареві написати, тому й привів його перед вас, а особливо перед тебе, царю Аґриппо, щоб після розсліду мав я що писати;
Но у меня нет ничего определённого, о чём бы я мог написать императору, поэтому я и приказал, чтобы он предстал перед всеми вами, и прежде всего перед тобой, царь Агриппа, чтобы после этого расследования мне было что написать императору,