Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,
і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.
і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.
Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я — Ісус, що його ти переслідуєш.
Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»
І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.
Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
Устав же Савло в землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.
Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.
І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»
Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподїяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»
і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»
я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозї, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він — Син Божий.
І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»
Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) — Христос.
А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,
Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.
Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.
Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.
Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса.
Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє;
І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.
І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.
Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.
Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.
І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.
Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.
І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.
І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.
Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.
Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»
Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.
Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.
Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.
Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.
Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.
Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.
І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.