Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;
одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.
It is eleven days’ journey from Horeb by way of Mount Seir to Kadesh Barnea.
В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;
Now it came to pass in the fortieth year, in the eleventh month, on the first day of the month, that Moses spoke to the children of Israel according to all that the Lord had given him as commandments to them,
після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.
По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:
On this side of the Jordan in the land of Moab, Moses began to explain this law, saying,
«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.
“The Lord our God spoke to us in Horeb, saying: ‘You have dwelt long enough at this mountain.
Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.
Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.
Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.
Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.
The Lord your God has multiplied you, and here you are today, as the stars of heaven in multitude.
Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.
May the Lord God of your fathers make you a thousand times more numerous than you are, and bless you as He has promised you!
Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?
How can I alone bear your problems and your burdens and your complaints?
Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.
І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.
And you answered me and said, ‘The thing which you have told us to do is good.’
Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.
Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.
“Then I commanded your judges at that time, saying, ‘Hear the cases between your brethren, and judge righteously between a man and his brother or the stranger who is with him.
Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.
You shall not show partiality in judgment; you shall hear the small as well as the great; you shall not be afraid in any man’s presence, for the judgment is God’s. The case that is too hard for you, bring to me, and I will hear it.’
І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.
And I commanded you at that time all the things which you should do.
Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.
Israel’s Refusal to Enter the Land
“So we departed from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the mountains of the Amorites, as the Lord our God had commanded us. Then we came to Kadesh Barnea.
“So we departed from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the mountains of the Amorites, as the Lord our God had commanded us. Then we came to Kadesh Barnea.
І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.
And I said to you, ‘You have come to the mountains of the Amorites, which the Lord our God is giving us.
Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.
Look, the Lord your God has set the land before you; go up and possess it, as the Lord God of your fathers has spoken to you; do not fear or be discouraged.’
Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.
“And every one of you came near to me and said, ‘Let us send men before us, and let them search out the land for us, and bring back word to us of the way by which we should go up, and of the cities into which we shall come.’
Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.
“The plan pleased me well; so I took twelve of your men, one man from each tribe.
Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.
And they departed and went up into the mountains, and came to the Valley of Eshcol, and spied it out.
Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.
They also took some of the fruit of the land in their hands and brought it down to us; and they brought back word to us, saying, ‘It is a good land which the Lord our God is giving us.’
Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;
“Nevertheless you would not go up, but rebelled against the command of the Lord your God;
і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.
and you complained in your tents, and said, ‘Because the Lord hates us, He has brought us out of the land of Egypt to deliver us into the hand of the Amorites, to destroy us.
І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!
А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!
“Then I said to you, ‘Do not be terrified, or afraid of them.
Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;
The Lord your God, who goes before you, He will fight for you, according to all He did for you in Egypt before your eyes,
та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.
and in the wilderness where you saw how the Lord your God carried you, as a man carries his son, in all the way that you went until you came to this place.’
Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,
Yet, for all that, you did not believe the Lord your God,
який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.
who went in the way before you to search out a place for you to pitch your tents, to show you the way you should go, in the fire by night and in the cloud by day.
Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:
The Penalty for Israel’s Rebellion
“And the Lord heard the sound of your words, and was angry, and took an oath, saying,
“And the Lord heard the sound of your words, and was angry, and took an oath, saying,
Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,
крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.
Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!
The Lord was also angry with me for your sakes, saying, ‘Even you shall not go in there.
Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.
Joshua the son of Nun, who stands before you, he shall go in there. Encourage him, for he shall cause Israel to inherit it.
А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.
‘Moreover your little ones and your children, who you say will be victims, who today have no knowledge of good and evil, they shall go in there; to them I will give it, and they shall possess it.
Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.
But as for you, turn and take your journey into the wilderness by the Way of the Red Sea.’
А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.
“Then you answered and said to me, ‘We have sinned against the Lord; we will go up and fight, just as the Lord our God commanded us.’ And when everyone of you had girded on his weapons of war, you were ready to go up into the mountain.
Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!
“And the Lord said to me, ‘Tell them, “Do not go up nor fight, for I am not among you; lest you be defeated before your enemies.” ’
Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.
От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.
And the Amorites who dwelt in that mountain came out against you and chased you as bees do, and drove you back from Seir to Hormah.
Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.
Then you returned and wept before the Lord, but the Lord would not listen to your voice nor give ear to you.