Переклад Хоменка

New King James Version

Скликав Мойсей усього Ізраїля і промовив до них: «Ви бачили все, що зробив Господь перед вашими очима в Єгипетській землі з фараоном, зо всіма його рабами та зо всім його краєм;

1

The Covenant Renewed in Moab

These are the words of the covenant which the Lord commanded Moses to make with the children of Israel in the land of Moab, besides the covenant which He made with them in Horeb.

2

великі проби, що їх бачили ваші очі, оті великі знаки й чудеса.

2

Now Moses called all Israel and said to them: “You have seen all that the Lord did before your eyes in the land of Egypt, to Pharaoh and to all his servants and to all his land —

3

Та не дав вам Господь розуму, щоб збагнути, і очей, щоб бачити, і вух, щоб чути, аж до цього дня.

3

the great trials which your eyes have seen, the signs, and those great wonders.

4

Водив я вас по пустині сорок років: ваша одежа на вас не розлізлась, і взуття на ногах у вас не позносилось.

4

Yet the Lord has not given you a heart to [a]perceive and eyes to see and ears to hear, to this very day.

5

Хліба ви не їли, вина й п'янкого напою не пили, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.

5

And I have led you forty years in the wilderness. Your clothes have not worn out on you, and your sandals have not worn out on your feet.

6

А коли прийшли ви на те місце, то Сихон, цар хешбонський, і Ог, цар башанський, вийшли проти нас воювати, але ми їх побили,

6

You have not eaten bread, nor have you drunk wine or similar drink, that you may know that I am the Lord your God.

7

взяли їхній край і віддали його на власність рувимлянам, гадіям і половині покоління манассіян.

7

And when you came to this place, Sihon king of Heshbon and Og king of Bashan came out against us to battle, and we conquered them.

8

Додержуйте ж слова цього союзу й виконуйте їх, щоб усе, що робитимете, вам щастило.

8

We took their land and gave it as an inheritance to the Reubenites, to the Gadites, and to half the tribe of Manasseh.

9

Сьогодні ви стоїте всі перед Господом, Богом вашим: голови ваші, судді ваші, старші ваші, начальники ваші, всі мужі ізраїльські,

9

Therefore keep the words of this covenant, and do them, that you may prosper in all that you do.

10

ваші діти, ваші жінки, і твій приходень, що в межах твого табору, від дроворуба до водоноші,

10

“All of you stand today before the Lord your God: your leaders and your tribes and your elders and your officers, all the men of Israel,

11

щоб увійти в союз із Господом, Богом твоїм, що Господь, Бог твій, під клятвою укладає сьогодні з тобою,

11

your little ones and your wives — also the stranger who is in your camp, from the one who cuts your wood to the one who draws your water —

12

щоб поставити собі тебе нині своїм народом і щоб ти мав його за свого Бога, як він сам обіцяв тобі і клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.

12

that you may enter into covenant with the Lord your God, and into His oath, which the Lord your God makes with you today,

13

Та не з вами одними укладаю я сьогодні цей союз і складаю цю присягу,

13

that He may establish you today as a people for Himself, and that He may be God to you, just as He has spoken to you, and just as He has sworn to your fathers, to Abraham, Isaac, and Jacob.

14

але й з тими, що нині тут стоять з нами перед Господом, Богом нашим, і з тими, що їх тут сьогодні немає з нами.

14

“I make this covenant and this oath, not with you alone,

15

Знаєте добре, як ми жили в Єгипетській землі, і як ми переходили посеред народів, через які ви перейшли;

15

but with him who stands here with us today before the Lord our God, as well as with him who is not here with us today

16

та й бачили їхні гидкі й бридкі божища-дерево й камінь, срібло й золото — що вони їх у себе держать.

16

(for you know that we dwelt in the land of Egypt and that we came through the nations which you passed by,

17

Тож нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або дитини, або покоління, чиє серце відвернулося б нині від Господа, Бога нашого, щоб іти служити богам тих народів. Нехай не буде між вами коріння, що плодить отруту й полин;

17

and you saw their [b]abominations and their idols which were among them — wood and stone and silver and gold);

18

щоб ніхто, почувши слова тієї присяги, не зводив себе благословенням у своїм серці, кажучи: Таж мені буде добре, бо житиму по своїй волі; щоб він не пропав, як той, що п'є води подостатком і ніяк не може загасити спраги.

18

so that there may not be among you man or woman or family or tribe, whose heart turns away today from the Lord our God, to go and serve the gods of these nations, and that there may not be among you a root bearing bitterness or wormwood;

19

Господь не схоче простити йому, бо саме тоді запалає Господній гнів і його ревність на того чоловіка, і спадуть на нього всі прокляття, написані в цій книзі, та й зітре Господь з-під небес його ім'я.

19

and so it may not happen, when he hears the words of this curse, that he blesses himself in his heart, saying, ‘I shall have peace, even though I [c]follow the dictates of my heart’ — as though the drunkard could be included with the sober.

20

І видалить він (Господь) його з усіх поколінь Ізраїля на погибель, згідно з усіма прокляттями союзу, які записані в цій книзі закону.

20

“The Lord would not spare him; for then the anger of the Lord and His jealousy would burn against that man, and every curse that is written in this book would settle on him, and the Lord would blot out his name from under heaven.

21

Прийдешнє покоління, ваші діти, які прийдуть після вас, і чужинець, який прийде з далекої землі, побачивши лихо-біду тієї землі й недуги, що їх Господь нашле їй:

21

And the Lord would separate him from all the tribes of Israel for adversity, according to all the curses of the covenant that are written in this Book of the Law,

22

сірку й сіль і спалену дощенту країну, так, що нічого на ній не сіятиметься, не ростиме, не здійметься жодна билинка, мов ту руїну, якою Господь у своїм гніві та обуренні зруйнував Содом, Гомору, Адму й Цевоїм, —

22

so that the coming generation of your children who rise up after you, and the foreigner who comes from a far land, would say, when they see the plagues of that land and the sicknesses which the Lord has laid on it:

23

усі народи скажуть: Завіщо ж Господь зробив так цій землі? Чому так сильно запалав його гнів?

23

‘The whole land is brimstone, salt, and burning; it is not sown, nor does it bear, nor does any grass grow there, like the overthrow of Sodom and Gomorrah, Admah, and Zeboiim, which the Lord overthrew in His anger and His wrath.’

24

І відкажуть: За те що покинули союз Господа, Бога своїх батьків, що його він заключив з ними коли виводив їх з Єгипетської землі,

24

All nations would say, ‘Why has the Lord done so to this land? What does the heat of this great anger mean?’

25

і пішли служити іншим богам та й припадали лицем перед ними, перед богами, яких вони не знали і яких він їм не дав.

25

Then people would say: ‘Because they have forsaken the covenant of the Lord God of their fathers, which He made with them when He brought them out of the land of Egypt;

26

Тим і запалав гнів Господній на цю землю, так що Господь навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі.

26

for they went and served other gods and worshiped them, gods that they did not know and that He had not given to them.

27

Господь і вирвав їх з їхньої землі в гніві та й у досаді й у крайнім обуренні, та кинув в іншу землю, як воно і є нині.

27

Then the anger of the Lord was aroused against this land, to bring on it every curse that is written in this book.

28

Що скрите, те належить Господеві, нашому Богові; що ж відкрите, це наше й наших дітей, повіки, щоб ми виконували всі слова того закону.

28

And the Lord uprooted them from their land in anger, in wrath, and in great indignation, and cast them into another land, as it is this day.’

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Повторення 29

Deuteronomy 29