Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Повторення 31)
|
(Повторення 33) →
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
«Вслухайтесь небеса, я промовлятиму, слухай слів моїх, земле!
«Внимайте, небеса, я буду говорить; слушай, земля, слова моих уст.
Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на рослину.
Пусть польется мое учение, словно дождь, пусть сойдут мои слова, как роса, словно ливень на зелень, как дождь на побеги.
Бо ім'я Господнє прославляю: воздайте славу нашому Богові!
Имя Господа провозглашу, славьте величие нашего Бога!
Він — скеля; звершені його діла, бо всі його дороги — справедливість; Бог — вірність, без жадної омани, він справедливий і правий!
Он — скала, Его дела совершенны, все Его пути праведны. Верен Бог, не творящий неправды, Он праведен и честен.
Зневажали його ті, що не сини йому більше, а кодло крутіїв зрадливих!
Перед Ним они развратились, и не дети они Ему, но род83 упрямый и извращенный, к своему стыду
То так оддячуєш Господеві, народе глупий, нетямущий? Хіба ж не він — твій батько, твій Творець, що створив тебе і тебе підтримує?
Так ли воздаете вы Господу, народ безрассудный и глупый? Разве Он не Отец, не Творец твой, Тот, Кто создал, основал тебя?
Згадай лишень дні здавен-давні, збагни літа від роду й до роду! Спитай у батька, й він звістує тобі, у людей старих, вони ж тобі повідають.
Вспомни древние дни; подумай об ушедших поколениях. Спроси своего отца, и он скажет тебе, своих старейшин, и они объяснят тебе.
Коли Всевишній призначав людям насліддя, коли розділяв народи, то встановив народам межі, за числом синів Ізраїля:
Когда Всевышний84 давал народам их наследие, когда Он разделил весь человеческий род, Он поставил пределы народов по числу сыновей Израиля.85
Господня ж частина — народ його, Яків — уділ його насліддя.
Ведь доля Господня — Его народ, Иаков — наследственный удел Его.
Господь знайшов його в краю пустиннім, у дикій пустелі, що її виття звірів наповнює, і заходивсь його пестити, за ним ходити, та берегти, мов зіницю ока.
В пустынной земле Он его нашел,86 в степи печальной и дикой. Ограждал его, пекся о нем; хранил его, как зеницу Своего ока.
Як орел манить (до злету) своїх малят і над орлятами ширяє, так простер він крила, підхопив його та й поніс на своїх перах.
Как орел вызывает87 свое гнездо и парит над своими птенцами, простирает свои крылья, берет птенцов и несет на своих перьях,
Господь один водив його, не було з ним чужого бога.
так Господь Один его вел; чужого бога не было с Ним.
Водив його по вершинах краю, годував його плодами поля; давав йому мед зо скелі ссати й олію з каменя твердого;
Он вознес его на высоты земли и питал88 плодами полей. Он кормил его медом из сот, что в скалистых расщелинах и маслом из оливкового дерева, что растет на каменистой почве,
Коров'ячу сметану й молоко овече, разом із туком ягнят, башанських баранів, козлів, з тучним зерном пшениці, і пив ти кров грона — вино шипуче.
маслом и молоком от стада и отары, упитанными ягнятами и козлами, лучшими баранами Башана и отборной пшеницей. Ты пил вино, кровь винограда.
Потовстішав Єшурун та й вибуяв; став ситний, вгодований, грубий; і покинув Бога, що створив його, зневажив скелю, що його врятувала.
Ешурун89 растолстел и стал упрям; растолстел, обрюзг, разжирел. Он оставил Бога, Который создал его, и отверг Скалу своего спасения.
Вони розсердили його божищами чужими, гидотами його роздратували.
Они возбудили в Нем ревность чужими богами и разгневали Его мерзкими идолами.
Жертву приносили бісам, не Богові, богам, яких і не знали досі; новим, які поприходили недавно, яких батьки їхні не шанували.
Они приносили жертвы демонам, а не Богу, — богам, которых не знали, богам, появившимся недавно, богам, которых ваши отцы не боялись.
Скелю, що привела тебе на світ, ти занехаяв, забув про Бога, що породив тебе.
Ты покинул Скалу, родившую тебя; ты забыл Бога, создавшего тебя.
Побачив те Господь і відкинув у гніві власних синів і дочок власних.
Господь увидел это и отверг их, так как разгневался на Своих сыновей и дочерей.
Та й промовив: Сховаю лице моє від них, і побачу, який кінець їх буде; вони бо — кодло перевертнів, діти, що вірности не мають.
„Я скрою от них Свое лицо, — сказал Он, — и увижу, каков будет их конец; потому что они — извращенный род, неверные дети.
Вони збудили ревнощі мої небогом, розгнівали мене своїми бовванами; а я збуджу їх ревнощі ненародом, я роздратую їх — людом глупим.
Они пробудили во Мне ревность всем тем, что не Бог, и разгневали Меня ничтожными идолами. Я пробужу в них ревность через тех, кого и народом-то не назвать; Я разгневаю их глупым народом.
Бо вогонь мого гніву загорівся; горить аж до Підземелля-Прірви; він пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір.
Потому что от Моего гнева запылал огонь, что жжет до дна мира мертвых. Он пожрет землю и ее урожаи и подожжет основания гор.
Нагромаджу на них нещастя, витрачу проти них стріли мої;
Я соберу на них беды, выпущу в них Свои стрелы.
Вони загинуть з голоднечі, їх спалить жар і чума люта. Зуби звірів пошлю на них і отруту плазунів.
Я пошлю на них опустошительный голод, истребляющий мор и смертельную заразу; Я пошлю на них хищных зверей, ядовитых змей, что ползают в прахе.
Ззовні меч убиватиме, а всередині — жах, і юнака, й юначку, і немовлятко із сивим дідом.
На улицах меч лишит их детей, в их домах будет царить ужас. Будут гибнуть юноши и девушки, младенцы и седовласые старики.
Сказав би я: знищу їх, край покладу їхній пам'яті в людей;
Я сказал бы: рассею их и изглажу их память из человеческого рода,
Якби я не боявся глуму ворога, Щоб гнобителі їхні, побачивши те, не казали: Рука наша потужна, а Не Господь усе це вчинив.
если бы не опасался насмешек врагов, чтобы противники не возомнили о себе и не сказали: «Нашей руки торжество; не Господь совершил все это»“.
Це ж народ, позбавлений глузду, і розуму в них немає.
Это народ, потерявший рассудок, нет у них разума.
Якби вони були розумні, то збагнули б, зрозуміли б, який кінець їм буде.
О если бы они были мудры, понимали бы это и уразумели, какой их ждет конец!
Як міг би один тисячу гнати, а двоє — пустити врозтіч десять тисяч, якщо б їхня Скеля не видала їх на поталу, якби Господь їх не покинув?
Как мог бы один человек преследовать тысячу или двое обратить в бегство десять тысяч, если бы их Скала не отступилась от них, если бы Господь их не выдал?
Та не така їхня скеля, як наша Скеля, самі й вороги наші так судять.
Ведь их скала не такова, как наша Скала: сами наши враги — судьи в том .90
Лоза бо їхня — лоза содомська, вона з полів гоморських; їхній виноград — полин, гіркота — їхні грона.
Их виноград с лозы Содома и с полей Гоморры. Их плоды полны яда, а их гроздья — горечи.
Вино їхнє — їдь гадюча, погубна отрута гадів.
Их вино — яд змей, смертельный яд кобр.
Хіба ж не сховане це в мене, не під печаттю в мене в скарбниці?
„Не сокрыто ли это у Меня? Не запечатано ли в Моих кладовых?
Мені належить помста й відплата, коли нога в них похитнеться; бо день загибелі їхньої близько, недоля незабаром їх вразить.
Предоставьте месть Мне, Я воздам. Придет время, поскользнутся ноги врага; день их бедствия близок и участь их поспешает“.
Бо Господь судитиме народ свій і змилується над своїми рабами, як побачить, що зникла сила, що нема вже більш ні раба, ні володаря.
Господь будет судить Свой народ и пожалеет Своих слуг, когда увидит, что исчезла их сила и не осталось никого — ни раба, ни свободного.
Тоді він скаже: Де ж їхні боги, скеля, до якої прибігали?
И скажет Он: „Где же их боги, та скала, за которой они укрывались?
Де ті, що тук їхніх жертв їли, що вино возліянь їхніх пили? Хай встануть і хай вам допоможуть, хай охороною вам будуть!
Боги, которые ели жир их жертв, пили вино их жертвенных возлияний? Пусть восстанут, чтобы помочь вам! Пусть дадут вам покров!
Дивіться отже, що я, я — Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується.
Смотрите же ныне, что только Я Бог,91 и нет Бога, кроме Меня. Я умерщвляю и оживляю, Я ранил и Я исцелю, и никто не может избавить от Моей руки.
Бо я зведу руку мою до неба і скажу: Я живу вічно!
Я поднимаю руку к небу и объявляю: Верно, как и то, что Я живу вовеки, —
Я вигострю блискучий меч і візьму в свою руку справедливість. Тож помщуся на моїх ворогах і ненависникам своїм відплачу.
когда отточу Свой сияющий меч и рука Моя примет его для суда, Я отомщу Своим противникам и воздам тем, кто Меня ненавидит.
Напою кров'ю мої стріли, а меч свій нагодую м'ясом, кров'ю забитих і полонених, розкуйовдженими головами ворогів.
Я напою Свои стрелы кровью, а Мой меч будет пожирать плоть, кровь павших и пленных, головы вражеских вождей“.
Радуйтеся, народи, з його людом; бо він помститься за кров своїх рабів, він помститься на ворогах своїх, землі ж своїй, своєму народові простить.»
Радуйтесь, язычники, вместе с Его народом,92 потому что Он отомстит за кровь Своих слуг; отомстит Он Своим врагам, очистит Свою землю и Свой народ».
Прийшов Мойсей і промовив усі слова тієї пісні, до вух народові, він сам і Ісус Навин.
Моисей пришел с Иисусом,93 сыном Навиным, и произнес народу все слова этой песни.
Коли Мойсей скінчив промовляти ці слова до всього Ізраїля,
Сказав эти слова всему Израилю, Моисей
то сказав ще їм: «Візьміть собі до серця всі слова, якими я вас сьогодні остерігаю, і повідайте їх вашим дітям, щоб вони виконували пильно слова цього закону.
добавил: — Примите к сердцу все слова, которые я торжественно возвестил вам сегодня, чтобы вы велели своим детям прилежно слушаться всех слов этого Закона.
Бо це не пусте для вас слово; це — життя ваше, цим словом ви житимете довго на землі, куди ви, перейшовши Йордан, ідете, щоб її зайняти.»
Для вас это не пустые слова: в них — ваша жизнь. Они дадут вам долго жить на земле, в которую вы переходите за Иордан, чтобы овладеть ею.
Того ж самого дня промовив Господь до Мойсея словами:
В тот же день Господь сказал Моисею:
«Зійди на ці гори Аварім, на Нево-гору, яка в землі Моав, проти Єрихону, і подивись на Ханаан-землю, яку даю синам Ізраїля у власність;
— Поднимись на горную цепь Аварим, на гору Нево в Моаве, напротив Иерихона, и осмотри Ханаан, землю, которую Я отдаю во владение израильтянам.
ти помреш на горі, що на неї зійдеш, і приєднаєшся до свого народу, як Арон, твій брат, помер на Гор-горі і приєднався до свого народу,
На этой горе, куда ты поднимешься, ты умрешь и присоединишься к своему народу так же, как твой брат Аарон умер на горе Ор и присоединился к своему народу.
бо ви були мені невірні серед синів Ізраїля над водами Меріва-Кадешу, у Сін-пустині, тим що не явили своєї святости серед синів Ізраїля.
Это случится из-за того, что вы оба изменили Мне на виду у израильтян у вод Меривы в Кадеше, в пустыне Цин, и из-за того, что вы не отстаивали Мою святость среди израильтян.94
Ось чому ти її тільки побачиш перед собою, туди ж не ввійдеш, у ту землю, що її я дав синам Ізраїля.»
Поэтому ты увидишь ее только на расстоянии — ты не войдешь в землю, которую Я даю народу Израиля.
← (Повторення 31)
|
(Повторення 33) →