Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Повторення 31) | (Повторення 33) →

Переклад Хоменка

Cовременный перевод WBTC

  • «Вслухайтесь небеса, я промовлятиму, слухай слів моїх, земле!
  • "Слушай, о небо, я говорю, слушай, земля, слова уст моих.
  • Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на рослину.
  • Польётся, словно дождь, учение моё, словно воды, орошающие землю, словно ласковый дождь, падающий на мягкую траву, словно дождь, на зелень падающий.
  • Бо ім'я Господнє прославляю: воздайте славу нашому Богові!
  • Имя Господа прославляю! Славьте Бога, Бог велик!
  • Він — скеля; звершені його діла, бо всі його дороги — справедливість; Бог — вірність, без жадної омани, він справедливий і правий!
  • Он — твердыня, дела Его совершенны, все пути Его праведны! Бог честен и верен, Он праведен и истинен.
  • Зневажали його ті, що не сини йому більше, а кодло крутіїв зрадливих!
  • Вы не дети Его, ибо грехами своими запятнали бы Его, вы — мошенники и обманщики!
  • То так оддячуєш Господеві, народе глупий, нетямущий? Хіба ж не він — твій батько, твій Творець, що створив тебе і тебе підтримує?
  • Так ли поступают с Господом, о глупый, неразумный народ?! Господь — Отец ваш, Он — ваш Создатель. Он создал вас, и Он поддерживает вас!
  • Згадай лишень дні здавен-давні, збагни літа від роду й до роду! Спитай у батька, й він звістує тобі, у людей старих, вони ж тобі повідають.
  • Вспомните давние времена, подумайте о том, что случилось много, много лет назад. Спроси у отца своего, и он скажет тебе, спроси у предводителей своих, и они скажут тебе!
  • Коли Всевишній призначав людям насліддя, коли розділяв народи, то встановив народам межі, за числом синів Ізраїля:
  • Когда Бог Всевышний разделил землю на народы, когда Он дал каждому народу его собственную землю, Он установил границы владений этих народов и создал столько народов, сколько людей в Израиле.
  • Господня ж частина — народ його, Яків — уділ його насліддя.
  • Удел Господа — народ Его, Иаков принадлежит Господу.
  • Господь знайшов його в краю пустиннім, у дикій пустелі, що її виття звірів наповнює, і заходивсь його пестити, за ним ходити, та берегти, мов зіницю ока.
  • Господь нашёл Иакова в пустыне, в пустынной ветренной земле, и оградил Господь Иакова, охраняя его, как зеницу ока.
  • Як орел манить (до злету) своїх малят і над орлятами ширяє, так простер він крила, підхопив його та й поніс на своїх перах.
  • Господь для Израиля — словно орёл, который выталкивает из гнезда своих птенцов, а сам носится над ними, охраняя их, и простирает крылья, чтобы подхватить их, и носит их на крыльях своих. Вот каков Господь.
  • Господь один водив його, не було з ним чужого бога.
  • Господь один водил Иакова, чужие боги не помогали Ему.
  • Водив його по вершинах краю, годував його плодами поля; давав йому мед зо скелі ссати й олію з каменя твердого;
  • Господь привёл Иакова, чтобы тот захватил горную страну. Иаков собрал урожай с полей, Господь дал ему мёд из камня и сделал так, что из твёрдой скалы потёк елей.
  • Коров'ячу сметану й молоко овече, разом із туком ягнят, башанських баранів, козлів, з тучним зерном пшениці, і пив ти кров грона — вино шипуче.
  • Он дал ему масло коровье и молоко овечье, жирных баранов и коз, самых лучших баранов васанских и самую лучшую пшеницу, и вы пили вино из красного виноградного сока.
  • Потовстішав Єшурун та й вибуяв; став ситний, вгодований, грубий; і покинув Бога, що створив його, зневажив скелю, що його врятувала.
  • Но тучным стал Ешерон и стал брыкаться, объелся и разжирел, ибо хорошо кормили его! И отвернулся он от Бога, создавшего его, и не признал твердыню для спасения своего.
  • Вони розсердили його божищами чужими, гидотами його роздратували.
  • Народ Господний стал поклоняться другим богам, и прогневили они Господа. Господу ненавистны идолы, но народ Его сделал идолов и прогневил Господа.
  • Жертву приносили бісам, не Богові, богам, яких і не знали досі; новим, які поприходили недавно, яких батьки їхні не шанували.
  • Они приносили жертвы бесам, которые не были истинными богами, приносили жертвы богам, которых не знали и которым не поклонялись ваши предки.
  • Скелю, що привела тебе на світ, ти занехаяв, забув про Бога, що породив тебе.
  • Вы отвернулись от твердыни, породившей вас, забыли Бога, давшего вам жизнь.
  • Побачив те Господь і відкинув у гніві власних синів і дочок власних.
  • Увидев это, Господь отверг Свой народ, ибо сыны и дочери прогневили Его.
  • Та й промовив: Сховаю лице моє від них, і побачу, який кінець їх буде; вони бо — кодло перевертнів, діти, що вірности не мають.
  • И сказал тогда Господь: "Отвернусь от них и увижу, что произойдёт с ними. Они — народ непокорный, словно дети, которые ни из чего не извлекают урока!
  • Вони збудили ревнощі мої небогом, розгнівали мене своїми бовванами; а я збуджу їх ревнощі ненародом, я роздратую їх — людом глупим.
  • Они раздражили Меня, ибо стали поклоняться идолам. Те статуи — не истинные боги! Они прогневили Меня никчёмными идолами, поэтому и Я раздражу их! Людьми, которые ещё не стали народом, неразумным народом рассержу их!
  • Бо вогонь мого гніву загорівся; горить аж до Підземелля-Прірви; він пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір.
  • Ибо разгорелся Мой гнев, как огонь, прожигающий землю до самой глубокой могилы, спаляющий всё, что родит земля, сжигающий основания гор!
  • Нагромаджу на них нещастя, витрачу проти них стріли мої;
  • Я пошлю израильтянам бедствия, выпущу в них стрелы Свои,
  • Вони загинуть з голоднечі, їх спалить жар і чума люта. Зуби звірів пошлю на них і отруту плазунів.
  • и они исхудают, ослабеют от голода и будут истреблены страшными болезнями. Я пошлю против них диких зверей, и ядовитые змеи и ящерицы будут жалить их.
  • Ззовні меч убиватиме, а всередині — жах, і юнака, й юначку, і немовлятко із сивим дідом.
  • На улицах их будут убивать солдаты, у себя дома они будут в страхе, солдаты будут убивать юношей и девушек, будут убивать детей и стариков.
  • Сказав би я: знищу їх, край покладу їхній пам'яті в людей;
  • Я хотел истребить израильтян, чтобы забыли о них народы,
  • Якби я не боявся глуму ворога, Щоб гнобителі їхні, побачивши те, не казали: Рука наша потужна, а Не Господь усе це вчинив.
  • но знаю, что скажут их враги, ибо их враги не поймут и станут похваляться, говоря: "Не Господь истребил Израиль, это мы победили их силой своей!""
  • Це ж народ, позбавлений глузду, і розуму в них немає.
  • Народ глуп, он ничего не понимает.
  • Якби вони були розумні, то збагнули б, зрозуміли б, який кінець їм буде.
  • Если бы они были умны, то понимали бы, что с ними случится!
  • Як міг би один тисячу гнати, а двоє — пустити врозтіч десять тисяч, якщо б їхня Скеля не видала їх на поталу, якби Господь їх не покинув?
  • Разве может один человек прогнать тысячу, и разве могут двое прогнать десять тысяч? Такое случается только, если Господь отдаёт их врагу, такое случается только, если Твердыня отдаёт их в рабство!
  • Та не така їхня скеля, як наша Скеля, самі й вороги наші так судять.
  • Твердыня врагов наших не так крепка, как наша Твердыня. Наши враги сами знают это!
  • Лоза бо їхня — лоза содомська, вона з полів гоморських; їхній виноград — полин, гіркота — їхні грона.
  • Виноградники и поля их будут истреблены, как Содом и Гоморра; виноград их, словно горький яд,
  • Вино їхнє — їдь гадюча, погубна отрута гадів.
  • вино их, словно яд змеиный.
  • Хіба ж не сховане це в мене, не під печаттю в мене в скарбниці?
  • И сказал тогда Господь: "Я сохраняю это наказание, Я запер его в хранилище Моём
  • Мені належить помста й відплата, коли нога в них похитнеться; бо день загибелі їхньої близько, недоля незабаром їх вразить.
  • и сохраняю до тех пор, когда они споткнутся и поступят неправедно, и тогда Я накажу их. Время их бедствия близко, и скоро их постигнет наказание".
  • Бо Господь судитиме народ свій і змилується над своїми рабами, як побачить, що зникла сила, що нема вже більш ні раба, ні володаря.
  • Господь будет судить Свой народ, слуг Своих, но смилуется над ними, когда увидит, что они лишились силы, и что беспомощны и рабы, и свободные.
  • Тоді він скаже: Де ж їхні боги, скеля, до якої прибігали?
  • И скажет тогда Господь: "Где лжебоги, где твердыня, к которой они бежали, ища прибежища?
  • Де ті, що тук їхніх жертв їли, що вино возліянь їхніх пили? Хай встануть і хай вам допоможуть, хай охороною вам будуть!
  • Эти лжебоги ели жир и пили вино ваших приношений, пусть же они встанут и помогут вам! Пусть защитят вас!
  • Дивіться отже, що я, я — Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується.
  • Так знайте же, что Я, один Я — Бог, и нет Бога кроме Меня! Я умерщвляю, Я и оживляю, Я поражаю, Я и исцеляю, никто не может увести человека из-под власти Моей!
  • Бо я зведу руку мою до неба і скажу: Я живу вічно!
  • И воздев руку к небесам, Я даю обещание: если правда, что Я живу вечно, то правда и то, что случится вот что:
  • Я вигострю блискучий меч і візьму в свою руку справедливість. Тож помщуся на моїх ворогах і ненависникам своїм відплачу.
  • Я отточу Свой сверкающий меч и накажу врагов Моих по заслугам.
  • Напою кров'ю мої стріли, а меч свій нагодую м'ясом, кров'ю забитих і полонених, розкуйовдженими головами ворогів.
  • Мои враги будут убиты и взяты в плен. Мои стрелы будут покрыты их кровью. Мой меч отсечёт головы их воинам".
  • Радуйтеся, народи, з його людом; бо він помститься за кров своїх рабів, він помститься на ворогах своїх, землі ж своїй, своєму народові простить.»
  • Пусть весь мир радуется за народ Божий! Ибо Он помогает ему: наказывает тех, кто убивает Его слуг, воздаёт врагам Своим по заслугам и очищает землю Свою и народ Свой".
  • Прийшов Мойсей і промовив усі слова тієї пісні, до вух народові, він сам і Ісус Навин.
  • И пришёл Моисей и произнёс слова своей песни, чтобы слышал израильский народ. С ним был Иисус, сын Навина.
  • Коли Мойсей скінчив промовляти ці слова до всього Ізраїля,
  • Когда Моисей передал закон народу,
  • то сказав ще їм: «Візьміть собі до серця всі слова, якими я вас сьогодні остерігаю, і повідайте їх вашим дітям, щоб вони виконували пильно слова цього закону.
  • он сказал им: "Смотрите, примите к сердцу все заповеди, которые я вам даю сегодня, и передайте детям вашим, чтобы они исполняли все наказы этого закона.
  • Бо це не пусте для вас слово; це — життя ваше, цим словом ви житимете довго на землі, куди ви, перейшовши Йордан, ідете, щоб її зайняти.»
  • Не думайте, что этот закон не важен, ибо это — жизнь ваша! Благодаря этому закону вы долго проживёте на земле за Иорданом, которой готовитесь овладеть".
  • Того ж самого дня промовив Господь до Мойсея словами:
  • В тот же день Господь говорил с Моисеем и сказал:
  • «Зійди на ці гори Аварім, на Нево-гору, яка в землі Моав, проти Єрихону, і подивись на Ханаан-землю, яку даю синам Ізраїля у власність;
  • "Отправляйся в горы Аваримские, поднимись на гору Нево в земле Моавской, против Иерихона, и оттуда посмотри на землю Ханаанскую, которую Я даю израильскому народу, чтобы он жил там.
  • ти помреш на горі, що на неї зійдеш, і приєднаєшся до свого народу, як Арон, твій брат, помер на Гор-горі і приєднався до свого народу,
  • И на этой горе ты умрёшь и уйдёшь к своим предкам, как умер Аарон, брат твой, на горе Ор,
  • бо ви були мені невірні серед синів Ізраїля над водами Меріва-Кадешу, у Сін-пустині, тим що не явили своєї святости серед синів Ізраїля.
  • ибо вы оба согрешили против Меня, когда были у вод Меривы при Кадесе, в пустыне Син, и когда в присутствии израильского народа не почтили Меня и не показали, что Я свят.
  • Ось чому ти її тільки побачиш перед собою, туди ж не ввійдеш, у ту землю, що її я дав синам Ізраїля.»
  • И теперь ты увидишь землю, которую Я даю израильскому народу, но не сможешь войти в неё!"

  • ← (Повторення 31) | (Повторення 33) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025