Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

Переклад Хоменка

Синодальный перевод

  • Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,
  • Павел, раб Иисуса Христа, призванный Апостол, избранный к благовестию Божию,
  • яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях
  • которое Бог прежде обещал через пророков Своих, в святых писаниях,
  • про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,
  • о Сыне Своём, Который родился от семени Давидова по плоти
  • установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,
  • и открылся Сыном Божиим в силе, по духу святыни, через воскресение из мёртвых, о Иисусе Христе, Господе нашем,
  • через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,
  • через Которого мы получили благодать и апостольство, чтобы во имя Его покорять вере все народы,
  • між якими й ви — покликані Ісуса Христа;
  • между которыми находитесь и вы, призванные Иисусом Христом, —
  • усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
  • всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым: благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.
  • Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.
  • Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всём мире.
  • Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас
  • Свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в благовествовании Сына Его, что непрестанно воспоминаю о вас,
  • і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;
  • всегда прося в молитвах моих, чтобы воля Божия когда-нибудь благопоспешила мне прийти к вам,
  • бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,
  • ибо я весьма желаю увидеть вас, чтобы преподать вам некое дарование духовное к утверждению вашему,
  • тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.
  • то есть утешиться с вами верою общею, вашею и моею.
  • Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.
  • Не хочу, братия, оставить вас в неведении, что я многократно намеревался прийти к вам (но встречал препятствия даже доныне), чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих народов.
  • Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:
  • Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам.
  • тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.
  • Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.
  • Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —
  • Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину.
  • справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»
  • В нём открывается правда Божия от веры в веру, как написано: «праведный верою жив будет».
  • Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;
  • Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою.
  • тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;
  • Ибо, что можно знать о Боге, явно для них, потому что Бог явил им.
  • невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.
  • Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы, так что они безответны.
  • Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.
  • Но как они, познав Бога, не прославили Его, как Бога, и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце;
  • Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними
  • называя себя мудрыми, обезумели,
  • і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.
  • и славу нетленного Бога изменили в образ, подобный тленному человеку, и птицам, и четвероногим, и пресмыкающимся, —
  • Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.
  • то и предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они сквернили сами свои тела.
  • Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.
  • Они заменили истину Божию ложью, и поклонялись, и служили твари вместо Творца, Который благословен вовеки, аминь.
  • За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;
  • Потому предал их Бог постыдным страстям: женщины их заменили естественное употребление противоестественным;
  • так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.
  • подобно и мужчины, оставив естественное употребление женского пола, разжигались похотью друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за своё заблуждение.
  • І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:
  • И как они не заботились иметь Бога в разуме, то предал их Бог превратному уму — делать непотребства,
  • вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;
  • так что они исполнены всякой неправды, блуда, лукавства, корыстолюбия, злобы, исполнены зависти, убийства, распрей, обмана, злонравия,
  • вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,
  • злоречивы, клеветники, богоненавистники, обидчики, самохвалы, горды, изобретательны на зло, непослушны родителям,
  • нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.
  • безрассудны, вероломны, нелюбовны, непримиримы, немилостивы.
  • Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.
  • Они знают праведный суд Божий, что делающие такие дела достойны смерти; однако не только их делают, но и делающих одобряют.

  • ← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025