Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки.
Слабкого у вірі приймайте без суперечок щодо переконань.
Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину.
Адже один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть зелень.
Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.
Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть. А хто не їсть, хай не осуджує того, хто їсть, бо і його Бог прийняв.
Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.
Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм паном він або стоїть, або падає. Але він встоїть, тому що Бог має силу підтримати його.
Один відрізняє день від дня, для іншого ж — кожний день однаковий. Кожний нехай виробить собі певність думки.
Хтось відрізняє один день від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого власного переконання.
Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бож дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові.
Хто розрізняє дні, — для Господа розрізняє. [І хто не розрізняє днів, — для Господа не розрізняє]. Хто їсть, — для Господа їсть, адже заносить подяку Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе:
Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає.
бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні.
Якщо живемо, — для Господа живемо; якщо вмираємо, — для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, — ми є Господні!
На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.
Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими.
Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим,
Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата зневажаєш? Адже всі ми станемо перед Божим судом,
бо написано: «Як живу я, — каже Господь, — кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.»
як написано: Я живу, — каже Господь, — і схилиться переді Мною кожне коліно, і визнає Бога кожний язик!
Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав.
Так що вже не осуджуймо один одного, але радше судімо про те, щоб не ставити братові перешкоди чи спокуси.
Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте.
Я знаю і певний у Господі Ісусі, що немає нічого нечистого самого в собі; тільки тому, хто вважає щось нечистим, — воно і є нечисте.
Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов'ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос.
Бо якщо через їжу твій брат страждає, то ти вже не з любов’ю поводишся, — не губи своєю їжею того, за кого помер Христос.
Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
Адже Царство Боже — не їжа й не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.
Хто цим служить Христові, той і Богові до вподоби, і людьми шанований.
Дбаймо, отже, запопадливо про те, що веде до миру та до взаємного збудування.
Тому дбаймо про мир і про те, що служить для збудування одне одного.
Не руйнуй ради їжі Божого діла. Все чисте, та лихо чоловікові, що їсть, учиняючи спокусу.
Заради їжі не руйнуй Божого діла. Бо все чисте, але біда тій людині, яка їсть на спокусу.
Добре не їсти м'яса і вина не пити, ані того, через що твій брат спотикнувся б.
Добре не їсти м’яса, не пити вина, — не робити нічого, через що твій брат спотикається, [або спокушується, або слабне].
Ту віру, що ти маєш, тримай її про себе перед Богом. Щасливий той, хто не має викидів сумління в тому, що задумує робити.
Ти маєш переконання? Май його для себе самого перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує себе за те, у чому впевнений.