Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Хіба не знаєте, брати, — я тим говорю, які знають закон, — що закон панує над людиною, поки вона живе?
Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв'язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.
Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.
Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в'язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.
Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
Що ж скажемо? Що закон — гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»
Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх — мертвий.
Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,
Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.
І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.
Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.
Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.
Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.
Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні;
Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.
Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;
Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,
Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.
бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?
Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?