Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Хіба не знаєте, брати, — я тим говорю, які знають закон, — що закон панує над людиною, поки вона живе?
Разве вы не знаете, братья, ибо вы знаете закон, что закон правит человеком в продолжение всей его жизни?
Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв'язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
Например, замужняя женщина по закону привязана к мужу, пока он жив, но если её муж умирает, то она освобождается от власти закона о браке.
Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.
И потому, пока её муж жив, будет считаться, что она нарушила супружескую верность, если станет женой другого. Но если её муж умрёт, то она больше не подвластна закону о браке и потому не нарушает супружеской верности, став женой другого.
Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
Точно так же, братья мои, вы умерли через Тело Христово для закона, чтобы вы могли принадлежать другому, Воскресшему из мёртвых, чтобы могли мы принести плоды Богу.
Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.
Ибо, когда мы жили в согласии с нашей греховной натурой, наши греховные страсти, происходящие от закона, владели нашими телами, приводя к духовной смерти.
Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в'язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.
Но теперь освобождены мы от закона, ибо мы умерли для этого закона, пленниками которого были. И теперь мы служим Богу в новой жизни, направляемой Духом, а не в старой жизни, направляемой письменным уставом.
Що ж скажемо? Що закон — гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»
Вы можете подумать, что я говорю, что закон — грех. Это не так. Однако я не знал бы, что такое грех, если бы не закон. В самом деле, я не знал бы, что означает желать неподобающего, если бы закон не гласил: "Не пожелай чужого".
Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх — мертвий.
Но грех нашёл повод, чтобы воспользоваться этой заповедью, и у меня возникли всякого рода желания того, что не подобает. Грех посетил меня из-за этой заповеди, без закона же грех мёртв.
І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,
До того как узнал я закон, был я жив без закона, когда же появились заповеди, ожил грех,
а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.
я же умер. И даже заповедь, которая должна была принести жизнь, принесла мне смерть.
Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.
Ибо грех, найдя повод и воспользовавшись им, обманул меня с помощью этой заповеди и с её помощью убил меня.
Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
Итак, закон священен и заповедь священна, и справедлива, и добра.
Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
Так означает ли это, что доброе принесло мне смерть? Разумеется, нет! Грех воспользовался добром, чтобы принести мне смерть, чтобы я увидел, что такое грех на самом деле, и чтобы показать с помощью заповеди, что грех — нечто очень, очень плохое.
Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.
Ибо мы знаем, что закон — нечто духовное, я же — смертен. Я был продан в рабство греху.
Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.
Я не ведаю, что делаю, вернее, я делаю то, что сам же ненавижу.
Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.
И если я творю то, чего сам не желаю, то значит, я согласен с законом в том, что он добр.
Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.
Но на самом деле не я всё это делаю, а грех, живущий во мне.
Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні;
Да, я знаю, что добро не живёт во мне, в моей грешной природе. Желание совершать праведные поступки всегда со мной, но я не совершаю этих поступков.
бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.
Ибо не творю я добро, как мне бы хотелось, но вместо того я творю то самое зло, которого не хочу совершать.
Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.
И я совершаю те самые поступки, которые не хотел бы совершать, но на самом деле это не я поступаю так, а грех, живущий во мне.
Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;
Итак, я нахожу закон, что, когда хочу делать доброе, подступает злое.
мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,
Духом своим я с ликованием принимаю закон Божий.
але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.
Но я вижу, что закон, которому подчиняется моё тело, враждует с законом, который принимает мой разум. Тот закон, которому подчиняется моё тело, — закон греха, и этот закон превращает меня в своего узника.
Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?
Это ужасно! Кто спасёт меня от этого тела, которое несёт мне смерть?