Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 7) | (Римлян 9) →

Переклад Хоменка

Сучасний переклад

  • Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.
  • Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі.
  • Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.
  • Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене [6] від закону гріха, що веде до смерті.
  • Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,
  • Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Закон Мойсеїв був ослаблений бездуховною і грішною людською природою. Пославши Свого Сина у людському грішному тілі як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх.
  • щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
  • Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим.
  • Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.
  • Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає.
  • Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;
  • Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.
  • тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.
  • Розум, керований бездуховною людською природою — проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому.
  • Тілесні не можуть подобатись Богові.
  • Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.
  • Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.
  • Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу.
  • А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
  • З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом.
  • І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.
  • Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе в вас.
  • Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;
  • Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй.
  • бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
  • Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя.
  • Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.
  • Бо справжні діти Божі — це ті, хто керується Духом Божим.
  • Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»
  • Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!» [7] — що означає: «Батько!»
  • Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;
  • І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми — Божі діти.
  • а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.
  • А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його Славу.
  • Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.
  • Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою Славою, яку ми матимемо в майбутньому.
  • Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.
  • Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.
  • Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,
  • Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі.
  • що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
  • Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.
  • Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами.
  • Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,
  • І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла.
  • бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?
  • Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить?
  • Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.
  • Оскільки ми сподіваємося на те, чого не бачимо, ми чекаємо його з терпінням.
  • Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.
  • Так само й Дух приходить нам на допомогу, коли ми безсилі. Ми навіть не знаємо, за що маємо молитися, та Дух Сам заступається за нас перед Богом з таким зітханням, що словами й не вимовиш.
  • А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.
  • Та Бог бачить, що є в серцях наших. Він розуміє Духа, бо з Божої волі заступається Дух за людей Божих.
  • Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.
  • І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею.
  • Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;
  • Бог знав тих людей ще до створення світу. Тож Він призначив їх бути такими, як Син Його, щоб Син Божий міг стати старшим серед багатьох братів і сестер.
  • яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.
  • Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.
  • Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
  • Що можна сказати на це? Якщо Бог за нас, то хто ж проти?
  • Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?
  • Той, хто Сина Свого не пожалів і віддав Його на смерть за нас усіх, Той, звичайно, віддасть і все інше разом із Сином Своїм.
  • Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;
  • Хто може звинуватити людей, яких Бог обрав? Бог їх виправдовує.
  • хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.
  • То хто ж звинувачує? Ісус Христос помер і, що важливіше, воскрес із мертвих. Він сидить по праву руку від Бога і також заступається за нас.
  • Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
  • Хто зможе відняти нас від любові Христової? Може, лихо якесь, злидні, переслідування, голод чи голизна, небезпека яка чи смерть від меча?
  • Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»
  • Як сказано у Святому Писанні:
    «За Тебе нас щодня вбивають, нас вважають вівцями, придатними лише на заколення».
  • Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.
  • Ні, у всьому цьому ми здобуваємо найбільшу перемогу завдяки Тому, Хто полюбив нас.
  • Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
  • Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні вищі духи, ні те що тепер, ні те що в майбутньому, ані яка духовна влада, ніщо над нами, ані під нами, ні будь-яке інше створіння — ніщо не зможе відлучити нас від Божої любові, яка знаходиться в Христі Ісусі, нашому Господі.

  • ← (Римлян 7) | (Римлян 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025