Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 8) | (Римлян 10) →

Переклад Хоменка

Сучасний переклад

  • Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.
  • Правду кажу, я — в Христі. Я не обманюю, і сумління моє, освячене Духом Святим, свідок у тому, що в серці моєму велика скорбота й постійний біль за юдейський народ.
  • Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.
  • Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;
  • І я б майже бажав бути проклятим і відлученим від Христа заради братів і сестер моїх, й земних родичів — ізраїльтян. Їм належить право бути всиновленими, як дітям Господнім, успадкувати Славу і заповіти Божі. Всевишній також дав їм Закон Мойсеїв, служіння в Храмі й Свої обітниці.
  • вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;
  • їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.
  • Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом [8] над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.
  • Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;
  • Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю, — справжні ізраїльтяни.[9]
  • і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,
  • І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої».
  • тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.
  • Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими.
  • Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»
  • І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син».
  • Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;
  • Більше того, Ревекка також завагітніла. І були в неї сини від одного чоловіка, нашого праотця Ісаака.
  • коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,
  • І перш ніж ті сини народилися, перш ніж вони вчинили щось добре чи зле, Бог сказав Ревецці: «Старший син твій служитиме молодшому». І сталося так, щоб міг здійснюватися Божий намір, за вибором Його. Він не грунтується на вчинках, він залежить від Божого заклику.
  • не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»
  • Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»
  • Як сказано у Святому Писанні: «Я полюбив Якова, та зненавидів Ісава».
  • Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!
  • І що ж ми тепер скажемо? Чи буває Бог несправедливим? Звісно, ні!
  • Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»
  • Бо сказав Він Мойсею: «Я помилую того, кого Сам вирішу помилувати, і зглянусь над тим, над ким Сам вирішу зглянутись».
  • Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.
  • Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.
  • Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім'я.»
  • У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові».
  • Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.
  • Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.
  • Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
  • І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»
  • А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»
  • Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?»
  • Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
  • Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик?
  • Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,
  • А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення.
  • щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,
  • Він терпів їх, щоб показати багатство Слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати Славу Його.
  • — на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —
  • Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим?
  • як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.
  • Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії:
    «Тих, хто не був Моїм народом, Я назву Своїм народом. Жінку, яку не любили, Я назву коханою».
  • І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»
  • А також:
    На тому ж місці, де Бог сказав їм: «Ви — не Мій народ», там їх назвуть дітьми живого Бога».
  • Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,
  • Саме так Ісая провіщав про Ізраїль:
    «Навіть якщо ізраїльтян буде так багато, немов того піску морського, однак лише декілька врятується, бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця і без зволікань».
  • Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.
  • І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»
  • І ще Ісая провістив:
    «Якби Господь Всемогутній не залишив для нас нащадків, ми б стали як Содом і Ґоморра».
  • Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;
  • Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її — ту праведність, що є наслідком віри.
  • Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.
  • А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону.
  • Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,
  • Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання.
  • як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»
  • Так сказано у Святому Писанні:
    «Поглянь, Я кладу в Сіоні камінь спотикання, який існує саме для спокуси, але той, хто вірить у Нього, не розчарується».

  • ← (Римлян 8) | (Римлян 10) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025